Читати книгу - "Володар Перснів. Частина третя. Повернення короля, Джон Рональд Руел Толкін"

прибл. 1800 Починаючи з цього часу, нуменорці засновують свої домініони на узбережжях Середзем’я. Сауронова влада поширюється на схід. Тінь його падає на Нуменор.

2251 Смерть Тар-Атанамира. Скіпетр переходить до Тар-Анкалімона. Початок повстання та розбрату між нуменорцями. Приблизно в той самий час уперше з’являються назґŷли, або Примари Персня, — раби Дев’яти Перснів.

2280 Умбар перетворено на велику нуменорську фортецю.

2350 Збудовано Пеларґір. Він стає основною гаванню Вірних нуменорців.

2899 Ар-Адунахор отримує скіпетр.

3175 Тар-Палантир розкаюється. Громадянська війна в Нуменорі.

3255 Ар-Фаразôн Золотий захоплює скіпетр.

3261 Ар-Фаразôн вирушає в море й висаджується в Умбарі.

3262 Полоненого Саурона везуть до Нуменору; 3262-3310 Саурон спокушає Короля та зманює нуменорців ідеєю безсмертя.

3310 Ар-Фаразôн починає будувати Велику Ескадру.

3319 Ар-Фаразôн нападає на Валінор. Повалення Нуменору. Елендил і його сини рятуються втечею.

3320 Заснування Королівств у Вигнанні: Арнору та Ґондору. Розподіл Каменів (дивись тут: ч. 2, с. 319). Саурон повертається до Мордору.

3429 Саурон нападає на Ґондор, захоплює Мінас-Ітіл і спалює Біле Дерево. Ісільдур пливе за течією Андуїну на північ — до Елендила. Анаріон захищає Мінас-Анор і Осґіліат.

3430 Утворено Останній Союз Ельфів і Людей.

3431 Ґіл-ґалад і Елендил рухаються маршем на схід до Імладріса.

3434 Війська Союзу перетинають Імлисті Гори. Битва на Даґорладі та поразка Саурона. Розпочато облогу Барад-дŷра.

3440 Убито Анаріона.

3441 Елендил і Ґіл-ґалад, який згодом гине, перемагають Саурона. Ісільдур забирає Єдиний Перстень. Саурон зникає, а Примари Персня відступають у тінь. Завершується Друга Епоха.

Третя Епоха

То були роки відцвітання ельдарів. Тривалий час вони пробували в мирі, володіючи Трьома Перснями, тим часом Саурон спав, а Єдиний Перстень було втрачено; втім, ельдари не намагалися творити нічого нового, живучи самими спогадами про минуле. Ґноми причаїлися глибоко в надрах, охороняючи свої сховища з багатством; але коли зло знову заворушилось і на землі вкотре з’явилися дракони, їхні стародавні скарбниці одну по одній було розграбовано, а самі ґноми перетворилися на мандрівний народ. Морія тривалий час була у безпеці, проте число її мешканців скорочувалось, і невдовзі багато просторих чертогів потемніло та спорожніло. Мудрість і тривалість життя нуменорців після змішання їх із нижчими людьми також меншали.

Утім, коли збігла тисяча літ і перша тінь упала на Велике Зеленолісся, в Середземні з’явились істари, чи то пак чарівники. Пізніше мовили, ніби вони прийшли з Далекого Заходу та були вісниками, посланими, щоби кинути виклик Сауроновій владі та об’єднати всіх тих, кому вистачало сили чинити йому опір: однак їм було заборонено протиставляти його владі свою власну чи робити спроби запанувати над ельфами та людьми з допомогою сили чи страху.

Тож чарівники прийшли в подобах людей, хоча ніколи не були молодими, старіли дуже повільно, мали просто золоті руки та кмітливий розум. Рідко кому[57] істари розкривали справжні свої імена, послуговуючись набутими. Двох верховних членів цього ордену (а загалом, кажуть, їх було п’ятеро) ельдари називали Куруніром, «Усевмілим», і Мітрандіром, «Сірим Пілігримом», а люди на Півночі кликали їх Саруманом і Ґандальфом. Курунір часто мандрував сходом, але врешті оселився в Ісенґарді. А Мітрандір підтримував тісну дружбу з ельдарами, мандрував головно Заходом і ніде не затримувався надовго.

Упродовж Третьої Епохи про те, хто охороняв Три Персні, не знав ніхто, крім самих охоронців. Однак, зрештою, стало відомо, що спершу Персні належали трьом найвеличнішим ельдарам: Ґіл-ґаладові, Ґаладріель і Кірданові. Перед смертю Ґіл-ґалад віддав свій перстень Ельрондові, а згодом Кірдан передав свій Мітрандірові. Бо Кірдан бачив більше та далі, ніж будь-хто в Середзем’ї, тому радо вітав Мітрандіра у Сірих Гаванях, знаючи, звідки той прибув і куди повернеться.

— Візьми цього персня, пане, — сказав він, — бо труди твої будуть нелегкі, а він дасть тобі сили здійснити ті діяння, які ти запланував. Адже це — Перстень Вогню, і ним ти зможеш наново розпалити пломінь сердець у нашому світі, який холоне. Що ж до мене, то моє серце — з Морем, і я мешкатиму на сірих його берегах, доки відпливе останній корабель. Я чекатиму на тебе.

Рік

2 Ісільдур висаджує паросток Білого Дерева у Мінас-Анорі та передає правління Південним Королівством Менельдилові. Трагедія на Ірисових Луках; убито Ісільдура і трьох його синів.

3 Огтар приносить уламки Нарсіла до Імладріса.

10 Валандил стає Королем Арнору.

109 Ельронд одружується з Келебріан, донькою Келеборна.

130 Народження Еладана й Ельрогіра — синів Ельронда.

241 Народження Арвен Ундоміель.

420 Король Остогер відбудовує Мінас-Анор.

490 Перша навала східнян.

500 Ромендакіл І завдає поразки східнянам.

541 Ромендакіл І гине у битві.

830 Фаластур започатковує династію Корабельних Королів Ґондору.

861 Смерть Еарендура та поділ Арнору.

933 Король Еарніл І захоплює Умбар і робить його фортецею Ґондору.

936 Еарніл зникає на морі.

1015 Король Кір’яндил гине під час облоги Умбара.

1050 Г’ярмендакіл завойовує Гарад. Ґондор досягає розквіту сили. Приблизно в цей самий час на Велике Зеленолісся падає тінь і люди починають називати його Морок-лісом. Уперше літописи згадують про періаннатів — власостопи приходять до Еріадору.

прибл. 1100 Мудрі (істари та ватажки ельдарів) виявляють, що лиха сила отаборилась у Дол Ґульдурі. Вони вважають, що це — один із назґŷлів.

1149 Початок правління Атанатара Алькаріна.

прибл. 1150 Блідошкіри вступають в Еріадор. Стури йдуть Проходом через Червоноріг і переселяються на Стрілку, тобто у Смурні Землі.

прибл. 1300 Знову починають розмножуватися лихі створіння. В Імлистих Горах більшає орків, і вони нападають на ґномів. Укотре з’являються назґŷли. Їхній ватаг прибуває до Анґмару. Періаннати мігрують на захід; багато з них оселяється у Брі.

1356 Короля Арґелеба І вбито у бою з Рудауром. Приблизно в цей самий час стури покидають Стрілку та повертаються до Дикого Краю.

1409 Король-Відьмак із Анґмару завойовує Арнор. Убито Короля Арвелеґа І. Форност і Тирн-Ґортад удалося захистити. Знищено Вежу Амон-Сул.

1432 Помирає Король Валакар Ґондорський, починається громадянська війна — Родові Чвари.

1437 Спалено Осґіліат і втрачено палантир. Ельдакар відпливає до Рованіону; вбито його сина Орнендила.

1447 Ельдакар повертається і виганяє узурпатора Кастамира. Битва при Переправах на Еруї. Облога Пеларґіра.

1448 Повстанці втікають і захоплюють Умбар.

1540 Король Альдамир гине під час війни з Гарадом і з корсарами з Умбара.

1551 Г’ярмендакіл II завдає поразки людям із Гараду.

1601 Багато періаннатів переселяється з Брі куди-інде, й Арґелеб II дарує їм землю по той бік Андуїну.

прибл. 1630 До них долучаються стури, котрі надходять зі Смурних Земель.

1634 Корсари плюндрують Пеларґір і вбивають