Читати книгу - "Політ ластівки. Книга 1, Ольга Кост"

- Я зовсім не такий як він, - обурюється брат.

- Але ти однією ногою на цьому шляху, - допиваю каву одним ковтком. – Поїхали?

- Я поїду з Наталі, - каже брат та подає долоню подрузі, допомагаючи підвестися.

Ми йдемо слідом за братом. Наталі сідає в машину, відаючи ключі Максу.

- Хочеш поїхати? – Алекс цілує мене в плече, підходячи за спини.

- Ні. Не сьогодні, - обертаюся до хлопця і обіймаю його за шию. – Не хочу їхати, - чесно зізнаюся я.

Алекс ніжно цілує мене.

- Батьки певно хвилюється де ти. Я маю привезти тебе додому.

- Зануда, - вдаю образу і тикаю хлопця пальцем в плече.

Алекс відкриває для мене двері і допомагає сісти. Знімаю туфлі і пристібаюся.

Алекс сідає на місце і тягнеться до бардачку. Дістає звідти підвіску.

- Я буду щасливим, якщо ти будеш її носити.

Повертаюся до хлопця спиною, збираю волосся, тримаючи їх на потилиці.

Теплі долоні закривають замочок на ланцюжку. Кулон приємною прохолодою опускається нижче ключиць. Алекс ніжно торкається кінчиками пальців мого хребта, гарячі вуста притуляються до моєї шиї.

- Кохана, ти прекрасна, - хлопець посміхається в мою шкіру.

Хвиля тепла та ніжності накриває мене. Тягнуся долонями до його обличчя та притягую для поцілунку. П’янкі вуста так правильно відчуваються на моїх.

- Алекс, я кохаю тебе так ніби вибухну от-от, - шепочу у губи хлопця.

Алекс притуляється до мене лобом.

- Ластівко, ще трохи зачекати і ми будемо разом далеко звідси.

- Так, - цілую хлопця в губи.

Алекс розриває поцілунок та заводить двигун.

- А тепер я маю бути хорошим хлопцем і відвезти тебе додому не пізніше, ніж там буде твій брат.

Дорога додому пролітає швидше, ніж мені б хотілося. Весь час я цілую хлопця короткими поцілунками, а його долоня час від часу стискає моє стегно, жовтневі очі дивляться на мене закохано, так наче я найголовніше в цьому світі.

Саме тут я вдома, у цьому авто із правильною людиною, однією душею на двох.

Макс з Наталі чекають нас біля будинку. Алекс цілує мене на прощання. Йому час в майстерню до батька.

Макс обіймає мене з Нат за талії та веде до будинку.

- А тепер час зустрітися з нашою матір’ю, - брат важко видихає.

В будинку тихо, мама певно ще не встала з ліжка. Марта клопочеться на кухні. Швидко вітаємося з жінкою і піднімаємося на гору, пообіцявши розказати як пройшла наша вечірка і гра.

Тихо крадемося по другому поверху і зачиняємося в своїх кімнатах.

Зачиняю двері за подругою та втомлено плюхаюся на ліжко біля неї.

- Ти ж знаєш чого я чекаю? – подруга грає бровами.

- Наталі, - приречено починаю я.

- Навіть не думай. Подробиці, мені потрібні подробиці. Як все пройшло? У вас же було? Алекс був ніжним та пристрасним? – дівчина обіймає подушку та дивиться на мене допитливими очима.

- Нат, о Боже. Звідки стільки енергії зранку.

- Я не витрачала її вночі, - підморгує мені дівчина.

- Жах. Все було ідеально.

Я мрійливо дивлюся у стелю, досі відчуваючи відлуння рук Алекса на моєму тілі.

- А більше подробиць? – не вгамовується подруга.

- Ми гуляли берегом океану і все сталося там, а далі ми дійшли до готелю і там ще раз. І все було ідеально, так правильно.

Наталі радісно пищить і вже відкриває рота аби запитати далі.

- Все. Я не буду видавати тобі брудних подробиць, - відчуваю як мої щоки червоніють. – Я хочу переодягнутися і просто полежати, в мене ниє кожен м’яз.

Наталі хитро посміхається і спостерігає як я натягую свою піжаму. Кидаю в дівчину її речі. Наталі слідує моєму прикладу і скидає вечірню сукню.

- А чим ви займалися з моїм братом? – настала моя черга допитувати.

- Пішли на вечірку з усіма. Я давно так не танцювала. Я відчувала себе принцесою з купою охорони. Вони не дали змоги не одному хлопцю запросити мене на танець.

- А Макс? – тягну Наталі і вона лягає на мій живіт.

Я перебираю її волосся.

- Він був як і уся команда. Я багато танцювала з ним.

- А далі?

- Хлопці розбіглися хто куди, а Макс запропонував прогулятися пляжем. І дякувати Богові, вас ми там не зустріли, - сміється Нат, але очі її залишаються сумними.

- Нат, що зробив мій брат?

Подруга переводить подих та підводиться сідаючи навпроти мене.

- Ми розмовляли про все на світі. Він був такий гарний при місячному світлі. І я, - подруга нервово кусає губу.