Читати книгу - "Майстер і Маргарита"

метою максимального вилучення валюти спершу в іноземних туристів, а згодом — коштовностей та валюти в «совграждан» в обмін на дефіцитні товари (хліб, борошно, продукти харчування, промислові товари) через мережу спеціялізованих магазинів. Основними клієнтами Торгсіну стали саме «совграждане», які під час голодомору 1932–1933 рр., щоб вижити, обмінювали на вилучений в них же хліб найдорожчі сімейні клейноди — золоті та срібні натільні хрести, обручки, сережки, — які приймалися Торгсіном на вагу як «побутове золото» або «золотий брухт» за дуже заниженими цінами. Мистецька чи історична вартість виробів до уваги не бралася. Через Торгсін здійснювався продаж коштовностей та антикваріяту за кордон. У післявоєнні роки в Совєтському Союзі аж до його розпаду діяла мережа валютних крамниць о назві «Берізка», вступ до яких громадян СССР обмежувався лише контингентом власників «сертифікатів» — платіжних чеків, видаваних Держбанком замість заробленої за кордоном валюти. Грошові знаки інших держав приймалися виключно від іноземців. В СССР було ще дві інституції «по роботі з іноземцями», скеровані на максимальну ізоляцію іноземців від місцевого населення. Це так зване БЮРОБІН (Бюро обслуговування іноземців), створене 1921 р. при Народному комісаріяті іноземних справ (1947 р. перетворено на Управління з обслуговування дипломатичного корпусу). Ця установа згадується в романі під назвами «бюро іноземців» та «бюро з ознайомлення іноземців з визначними пам’ятками Москви», в якому служив барон Майґель (див. прим. [250]). 1929 р. було засноване Державне акціонерне товариство з іноземного туризму в СССР — «Інтурист» (це нове на час написання роману слово згадується в ньому 13 разів). Обидві ці установи діяли під пильним контролем та у тісній співпраці з органами безпеки.

Смоленський ринок — стара назва Смоленського майдану, яким закінчується вулиця Старий Арбат; у будинку № 54/2 на розі Арбату й цього майдану справді містився «Торгсін» (див. прим. [332]).

371

…історію знаменитого каліфа Гарун-аль-Рашида. —

Каліф або халіф (араб. [khalif(a)] — спадкоємець, наступник) — у деяких країнах мусульманського Сходу — титул верховного правителя, що поєднував світську та духовну владу як наступник Мухамеда.

Гарун-аль-Рашид ([Харун ар-Рашид], 763–809) — арабський каліф з династії Аббасидів, царював у Багдадському каліфаті; описаний у казках «Тисяча і одна ніч» як добрий та справедливий правитель, який, перевдягшись на простолюдина, ходив вулицями Багдада.

372

…впустила конфектні щипці. — Щипці для набирання та розфасовування цукерок Булгаков навмисне називає застарілою назвою «конфектні» (замість «конфетні», що українською мовою було б «цукерчані»). Втім таке написання існує лише у виданні 1969 р.; у всіх інших — «конфетні».

373

…продавець в еспаньйолці. — Еспаньйолка — невелика борідка, підстрижена клинцем, мода на яку зайшла з Еспанії.

374

…автор «Дон Кіхота», або «Фауста», або <…> «Мертвих душ»! — Йдеться відповідно про твори еспанського письменника Мігеля Сервантеса (Miguel de Cervantes Saavedra, 1547–1616), німецького письменника Ґете (див. прим. [1]) та Миколи Васильовича Гоголя (1809–1852).

375

…служіння Мельпомені, Полігімнії і Талії. — у грецькій мітології музи-берегині трагедії (Μελπομένη — Мельпомена), поезії та красномовства (Πολύμνια або Πολυμνία — Полігімнія) та комедії (Θάλεια — Талія).

376

…«Ревізора» або <…> «Євгенія Онєгіна»! — Йдеться про твори М. В. Гоголя та О. С. Пушкіна.

377

На жаль, не нам, не нам <…> а йому… — Коров’єв рецитує гасло першого середньовічного католицького військового ордена Тамплієрів (храмовників), утвореного 1118 р. в Єрусалимі «Non nobis Domine, non nobis, sed Nomini Tuo da gloriam» (Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу), вірш із старозаповітньої Книги Псалмів (Псалтир 113: 9 або 115: 1). Цей вираз — «Не намъ, не намъ, а имяни Твоему» — карбувався на золотих та срібних монетах російського царя Павла І (1764–1801), великого магістра Мальтійського ордена (з 1798 р.), та на медалях на честь вигнання Наполеона з Росії 1812 р.

378

Панаєв<…> Скабічевський… — У російській літературі відомі двоє Панаєвих: Володимир Іванович (1792–1859) — поет та Іван Іванович (1812–1862) — прозаїк, один з редакторів журналу «Современник»; асоціяція, більш вірогідно, пов’язана з письменницею Авдотією Яківною Панаєвою (1820–1893), яка у своїх «Спогадах» (1889) описує пожежу в С.-Петербурзі.

Скабічевський Олександр Михайлович (1838–1910) — російський критик і публіцист, «Літературні спомини» якого (видані 1928 р.) містять розлогий опис пожежі в Міністерстві внутрішніх справ у С.-Петербурзі. Представляючись цими прізвищами, герої ніби віщують незабарну пожежу «Грибоєдова».

379

…як бедуїнський бурнус… —

Бедуїни (араб. [bedawi] — мешканець пустелі; мн. beduan) — загальна назва арабських племен, які на відміну від мешканців міст і сіл, що живуть землеробством та торгівлею, ведуть вільний, кочовий спосіб життя.

Бурнус (араб. [burnus], фр. bournous) — широкий плащ із грубої вовняної тканини, здебільша білого кольору, що його носять араби-бедуїни.

380

…в архітектівського з’їзду урвав… — Йдеться про 1-й всесоюзний з’їзд архітектів, що відбувався у Москві, в Колонній залі Дому Спілок 16–26 червня 1937 р. Ця дата, мабуть, маркує час написання фраґменту, але не збігається з часом дії (травень).

381

…доїдала свинячого ескалопа… — Ескалоп (фр. escalope) — смажена страва з нарізаних із поперекової чи задньої частини туші шматків м’якоті із залишеним по краях шаром сала.

382

…два важкенькі балики… — Балик (тюрк. balık — риба) — просолена в’ялена або копчена хребтова частина красної риби (осятровий балик); інколи цю назву вживають до відповідно виготовлених великих шматків м’яса або інших видів риб.

383

…цокалися другою чаркою пречудової холодної московської подвійної очистки горілки… — Московська горілка («московская водка») — найпопулярніший в СССР міцний алькогольний напій (вміст алькоголю 40 %). Назва «московская водка» відома з XVI ст. на означення традиційного напою, вироблюваного лише на Московщині, як гарантія якості продукту, який вимагав запровадження державної монополії на «хлібне вино» та відповідного оподаткування на користь царя (кримського хана Довлат-Гірея). Це вино можна було придбати лише у царевій корчмі («царьов кабак»), спорудженій близько 1555 р. Іваном Грозним у Москві на Балчугу (нині коротка вулиця між Москвою-рікою та Водовідвідним каналом) для опричників. Лише з XX ст. ця назва стала вживатися до одного з сортів горілки, вироблюваної за певним рецептом у багатьох лікеро-горілчаних заводах Російської імперії.

384

…троє чоловіків із туго оперезаними ременями таліями, в крагах та з револьверами в руках. — Краги (від нім. Kragen — комір, горло) — Накладні халяви з ґудзиками, що їх носять з черевиками замість чобіт.

385

…на кам’яній терасі однієї з найгарніших будівель у Москві… — Йдеться про так званий «Дім Пашкова» або «Пашків дім» (Пашков дом), величну білокам’яну споруду в