Читати книгу - "Мишка, Зимова Анета"

-Жити буде. Якщо все добре, то через два дні буде дома. 

-Ну і слава Богу. Ти завтра в школу йдеш ?

-Так, але мабуть на другий урок. До батька хочу ще прийти

-Добре. Тоді зустрінемося в школі - каже Соня 

-А ви як додому? - питаю переводячи погляд від Соні до Назара 

-А ми прогуляємося - тягне посмішку Назар. 

-Ну добре. Тоді до завтра. - хлопці потиснули один одному руку, а ми з Сонею обійнялися відійшовши трохи від лікарні. Даня йде поруч біля мене і веде до свого авто. Я сідаю і мене одразу огортає тепло. І навіть не помічаю, як засинаю. 

-Ася - чиясь рука торкається мого плеча. Я відкриваю очі та помічаю Даню - ми приїхали - киває в сторону будинку 

-Ой, вибач що заснула. - потерла очі - Дякую що довіз - кажу хрипко - На добраніч.

-На добраніч 

Я вийшла з машини і попрямувала додому.