Читати книгу - "Пригоди бабусі та Натусі. Книга 1. Знайомство, Ньюбі Райтер"

Одного разу, як завжди, після обіду чарівниці відпочивали в саду фотошпалер. Бабуся повернулася в квартиру трохи раніше, щоб приготувати вечерю. А Натуся так захопилася збиранням квітів для букету у вазу, що й не почула, як у двері квартири постукали.

Бабуся, думаючи, що Натуся у своїй кімнаті робить уроки, відчинила двері. На порозі стояв електрик, якого вони викликали ще вчора через негаразди зі світлом у спальні. Бабуся запросила гостя зайти й провела до кімнати. 

Яким же було здивування електрика, коли на нього зі шпалерів розгублено дивилася дівчинка й не знала, куди подітися. Не вигадавши нічого кращого, Натуся вилізла із саду у квартиру на очах блідого робітника. Той знепритомнів (такого з ним ніколи раніше не траплялося, адже то був кремезний чоловік) і впав на килим. 

Бабуся швидко побігла на кухню й принесла звідти нашатирний спирт, а заодно – і зілля забуття…

Коли електрик прокинувся, то не міг збагнути, як він опинився на підлозі. Бабуся пояснила, що сталося коротке замикання і його вдарило струмом. Звучало це правдоподібно, тому чоловік, не розпитуючи подробиць, почав лагодити світло. 

Коли роботу було закінчено, бабуся пригостила електрика чаєм із ватрушками й провела чоловіка до виходу. А зі своєї кімнати до нього усміхалася Натуся. Де ж він зустрічав цю дівчинку?!

Такі ситуації не часто траплялися в їхній оселі, адже наші чарівниці намагалися бути дуже обережними й не розкривати незнайомцям своїх здібностей. Та іноді доводилося діставати із кухонної шафи мішечок із зіллям забуття, щоб не створювати собі зайвих проблем. Спілка Чаклунів завжди слідкувала за діями усіх своїх підопічних, тому наші героїні майже не мали права на помилку.

Натуся, маючи юний досвід, не дуже переймалася правилами й забобонами. Бабуся ж, навпаки, намагалася бути запопадливою й контролювала не лише свої дії, а й онуччині. Чарівниці були дуже різними, але в цьому, мабуть, і полягала їхня сила.