Читати книгу - "Як керувати рабами"

справи поза моїм маєтком, оскільки це відвертатиме їх від основної роботи. Вони не повинні вкладати ваші гроші в худобу або товари, призначені для торгівлі. Купівля і продаж з метою прибутку відволікатимуть їх від того, що справді має значення. Про що вони мають дбати, так це про лад у ваших рахунках. Інакше все скінчиться тим, що ви станете власником величезної кількості неякісних товарів, які не вдалося продати.

Переконайтеся, що ваш управитель не впускає в маєток різного штибу віщунів і магів. Ці люди завжди надмірно хвилюють і збуджують рабів своїми побрехеньками й забобонами, а ще продають їм сміховинні замовляння та зілля. Сам управитель може виходити до міста лише в тому випадку, коли йому треба купити речі, необхідні для виконання його обов’язків. Відвідати ринок раз на тиждень буде більш ніж достатньо. Вам же не потрібен управитель, який полюбляє мандрувати, а потрібен той, хто виходить лише у справах, якщо ця мандрівка принесе йому користь. Та й то лише в разі, коли це недалеко й він зможе повернутися того самого дня. Скажіть управителю, що не можна протоптувати нових стежок у маєтку, щоб скоротити шлях, бо це заохочуватиме сторонніх людей порушувати межі ваших володінь. Також він не може приймати гостей, якщо це не члени вашої родини або близькі друзі.

А головне — поясніть вашому новому управителю, що він не повинен думати, ніби знає те, чого насправді не знає, а мусить бути пильним учнем у незвіданих для нього сферах. Опанування нових навичок підвищить якість його роботи та зменшить кількість помилок, які завдають багато збитків. Сільське господарство не таке вже й важке заняття. Рабам треба лише правильно виконувати одні й ті самі дії. Якщо вони від початку засвоять загальний принцип роботи, то не нароблять шкоди через своє неуцтво. Адже одна з проблем сільського господарства полягає в тому, що для виправлення помилок доводиться витрачати багато часу та грошей.

Ось перелік обов’язків управителя, який допоможе вам з’ясувати, чи ваш працівник робить саме те, що вам потрібно.

• Підтримувати сувору дисципліну, але без невиправданої жорстокості.

• Завантажувати роботою рабів так, щоб у них не було часу на суперечки.

• Відзначати відповідні релігійні свята (щоби боги були задоволені, а господарство процвітало).

• Не розкрадати майно господаря.

• Залагоджувати сварки між рабами, яких зазвичай виникає чимало.

• Дбати про те, щоб раби не потерпали від холоду чи голоду.

• Пам’ятати: якщо не провокувати рабів на заворушення, вони трапляються значно рідше.

• Заохочувати за хорошу роботу і карати за погану.

• Карати винних справедливо і відповідно до збитків, завданих їхніми діями.

• Весь час залишатися в маєтку.

• Бути тверезим і не обідати за межами маєтку.

• Не думати і не діяти так, ніби він є розумнішим за свого господаря.

• Не поводитися з друзями господаря як із власними.

• Слухати все, що каже господар, і слухати тих, кого господар наказує слухати.

• Не позичати нікому грошей, допоки не буде розпорядження від господаря.

• Вимагати повернення грошей, якщо господар не схвалив позики або її продовження.

• Не давати нікому насіння, кормів, ячменю, вина чи олії.

• Підтримувати дружні взаємини з двома-трьома сусідніми маєтками, щоб можна було позичити людей, товари чи знаряддя, якщо виникне така потреба.

• Регулярно переглядати рахунки та іншу звітність разом із господарем.

• Не використовувати поденників надто багато або більше, ніж на один день за один раз.

• Не купувати нічого без схвалення господаря.

• Не мати від господаря ніяких таємниць.

• Не мати улюбленців серед рабів.

• Не радитися з ворожками, віщунами й астрологами.

• Не економити насіння, адже це призведе до катастрофи.

• Переконатися, що ти в курсі всіх справ у маєтку, а якщо у твоїх знаннях є прогалини, заповнити їх. Тоді ти розумітимеш, що в рабів у голові.

• Пам’ятати, що раби більш охоче працюватимуть на того, хто розуміє їхні проблеми.

• Дбати про своє здоров’я і добре спати.

• Перш ніж укладатися на ніч, переконатися, що маєток у безпеці, тварини нагодовані й усі сплять там, де їм належить.

• Першим уставати вранці й останнім лягати спати.

Посада головної рабині теж дуже важлива, і кандидатуру на неї треба добирати уважно. Зазвичай ця рабиня стає дружиною управителя. Якщо вона виконує свою роботу добре, це допоможе забезпечити вашому маєтку високі прибутки. А головне, вона може зробити господарство максимально самодостатнім, подбавши про його побутове обслуговування — від ткацтва до дрібного ремонту та догляду за хворими.

У погану погоду, коли рабині не можуть працювати надворі, управителька має зайняти їх плетінням і шиттям. Кілька рабинь можуть прясти і ткати, у той час як інші займаються підготовчими роботами (наприклад, чесанням шерсті). Якщо одяг для рабів шити в самому маєтку, це значно знижує ваші витрати.

У гарну погоду управителька повинна обійти всі будівлі в маєтку й переконатися в тому, що всі раби пішли на роботу і ніхто з них не сховався в коморі. Якщо ж вона виявить симулянта, то з’ясовує, чому він не на роботі. Управителька повинна вміти відрізнити хворобу від лінощів, адже раби завжди скаржитимуться на хвороби. Якщо вона вирішить, що раб таки захворів, то забирає його до лазарету. Навіть якщо управителька вважає, що він прикидається хворим, але робить це від великої втоми, то може, на свій розсуд, дозволити бідоласі один день відпочинку в лазареті. У далекосяжній перспективі краще дозволити втомленому рабу відпочити, а не примушувати його працювати, поки він справді захворіє. Хоча важливо стежити, щоб цією можливістю не зловживали.

Управителька ніколи не повинна сидіти без діла. Її робота — метушитись і всіх перевіряти, щоб господарство працювало як слід. Вона має ставати до ткацького верстата і навчати ткаль. Або сама повинна вчитись у рабинь, які знають більше за неї. На кухні управителька зобов’язана пересвідчитись, що страви для рабів приготовані правильно. Вона мусить переконатися, що на кухнях, у корівниках і, не в останню чергу, у свинарниках було чисто. Вона має бувати в лазареті й стежити, щоб навіть за відсутності пацієнтів там панувала чистота й усе було готове для появи хворих.

Якщо ви не приділили належної уваги призначенню управителя та його дружини, дуже скоро на вас чекатиме справжнє жахіття. Свого часу я чув моторошні оповідки: про управителя, який продав частину маєтку без відома господаря, а потім запевняв, ніби зайві гроші — це прибуток від господарства, що зріс завдяки його ефективному управлінню. А інший вирубав більшу частину дерев у маєтку, продав їх за двадцять тисяч сестерціїв, десять тисяч із них показав як прибуток, а решту поклав собі