Читати книгу - "Колонія. Історія Ріки, Lexa T Kuro "

— Ти хропеш?

— Що? Знущаєшся? — здивувалася я.

— Ні! Запитую, про всяк випадок. Просто не можу спати, коли хтось хропе, — щиро усміхнулася білявка. 

Я закотила очі.

— Я залишаюся! — рішуче промовила білявка та склала руки на грудях.

Головна по поверхах Стілл тяжко видихнула та, розчаровано глянувши на мене, вийшла з кімнати.

— Як думаєш, я шкодуватиму? — блакитні очі Бетті були сповнені паніки.

Я хотіла сказати щось уїдливе, але втрималася:

— Поживемо — побачимо!