Читати книгу - "Ягня з левиним серцем, Шайна Даймонд"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лорейна
Ні, тітонько, я не залишусь…
Лиш на хвилинку я прийшла,
Я попросити Вас хотіла і… сказати.
Графиня Еленор
Що, мила?
(Лорейна непевним рухом поправила шаль, намагаючись говорити спокійно)
Лорейна
Ми з Діконом хотіли в парк – прогулятися трохи,
І Дорі візьмемо з собою, якщо дозволите.
Графиня Еленор
(Всміхаючись)
Я зовсім не проти, це чудовий задум –
І Дорі не треба, адже я поїду з вами!
(Юна дівчина тривожно глянула на тітку і заперечно похитала головою)
Лорейна
Ні-ні, тітонько, Вам краще залишитись:
Зараз так людно в парку, Ви можете втомитись…
Графиня Еленор
Облиш, дівчинко, я чудово почуваюсь!
Я складу вам компанію і теж прогуляюсь.
(З цими словами, графиня зібрала папери і вже підвелася, але Лорейна підійшла та обережно, хоч і наполегливо всадовила її знову на лавочку. Вигляд юна леді мала вкрай схвильований, тому Еленор зразу ж запідозрила щось неладне)
Графиня Еленор
Лорі, що сталося? Чому я не можу поїхати?
Лорейна
Тітонько, Ви тільки не хвилюйтеся і не гнівайтесь…
Графиня Еленор
(В голосі з'являється суворість)
Не гніватись? Що ти зробила, Лорейно?..
Лорейна
(Мимоволі відступає на крок, хоч графиня і сидить непорушно)
Так буде краще, напевно…
Графиня Еленор
Що ти зробила? Відповідай!
Лорейна
(Голос її тремтить, але вона прямо дивиться тітці у вічі)
Я запросила в гості барона Клемона!
Графиня Еленор
Що?!
(Розгнівана вдова Блейк так різко підвелася, що папери, які вона тримала на колінах – розлетілися по траві біля її ніг. Важко дихаючи, вона не зводила погляду з тривожного обличчя вихованки. Лорейна, яка не стільки боялася гніву тітки, скільки боялася того, щоб хвилювання не зашкодило її дитині – кинулася вмовляти)
Лорейна
Тітонько, будь ласка, заспокойтесь!
Ви і самі розумієте, що так буде правильно…
Я мала спитати Вашого дозволу – не гнівайтесь,
Але… Хіба б Ви змінили своє рішення?
Пробачте, та я наважилась… Змиріться!
(Графиня намагалася щось сказати, але їй, мабуть, забракло слів. Повільно опустившись на лавочку, вона безпорадно прошепотіла, дивлячись на розсипані по траві списані листки)
Графиня Еленор
Коли він приїде?
Лорейна
Скоро…
Графиня Еленор
(Підводить погляд на вихованку і питає різкіше)
Коли?!
Лорейна
За кілька хвилин, мабуть, буде тут…
(Тримаючи стиснуті долоні на колінах, графиня зажмурилася і спокійним, безбарвним голосом сказала)
Графиня Еленор
Ти не послухалася мене, Лорейно.
Лорейна
(З відчаєм у голосі каже)
Ви теж мене не слухали, тітонько!
Ви мене змусили наважитись на це…
(Еленор дивилася на свою юну вихованку і на очі їй набігли сльози)
Графиня Еленор
Я сама у всьому винна!
Ти – всього лише дитя…
Лорейна
(Каже спокійно і впевнено)
Так, тітонько, я – Ваше дитя…
А тому Ви – частина мого життя!
Я все зроблю і не дозволю…
Графиня Еленор
(Сумно всміхається)
Я знаю, знаю – не виконаєш знову мою волю.
Лорейна
Я з любові це зробила.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ягня з левиним серцем, Шайна Даймонд», після закриття браузера.
