Читати книгу - "Конан, варвар із Кімерії"

на захід — до земель, відомих нині як Мала Азія, Індія, Центральна і Західна Європа. Мандрівники прибули сюди під ім’ям аріїв чи арійців. Між примітивними арійськими племенами існували відмінності, що частково збереглися й донині. Так, світловолосі ахайці, гали і бритони походили від чистокровних асів; немедіани з ірландських легенд — це аси з Немедії. Дани вели своє походження від благородних ванів, готи — предки інших скандинавських і германських племен, у тому числі й англосаксів, — походили від змішаної раси ванів, асів і кімерійців. Кельти — предки ірландців і шотландських горян — вийшли з корінних кімерійських кланів. Валлійські племена Великобританії — нащадки сіверян і кімерійців — вигнали з островів корінних сіверян. Так виникли легенди про давній родовід гельських кланів. Ця ж кров текла в жилах кімврів, ворогів Риму, і гіммерів, що боролися з греками і ассірійцями, і гомерів, згадуваних у Біблії. Інші кімерійські клани пішли на схід від висихаючого моря і через століття, змішавшися з гірканцями, повернулися на захід під ім’ям скіфів. Справжні предки гелів — кельти, іменовані також кімврами, дали назву сучасному Криму.

Давні шумери не були ріднею племенам Заходу — у їхніх жилах текла кров гірканців і шемітів, спадщина завойовників. Утім, багато шемітських племен уникли неволі, і від них, змішаних із гіборійцями і сіверянами, ведуть родовід араби, євреї та інші семіти. Хананеяни й гірські семіти походять від шемітів, що породичалися з кушитами, — типовим прикладом є народ стародавнього Елама.

Предки римлян — етруски, міцні й кремезні, походили від народу, що поєднував у собі кров стигійців, гірканців і піктів. Спочатку вони заселяли стародавнє королівство Котх.

Прканці, що відступили на схід Євразії, перетворилися на племена татар, монголів, гунів і тюрків.

Таким самим чином можна простежити походження й інших народів сучасного світу. В усякому разі їхня історія набагато довша, ніж ми гадаємо, бо вона йде навпростець у забуту й оповиту млою таємниці Гіборійську еру.

ЗМІСТ

Гіборійська ера. Пролог

Вежа Слона

У домі лише негідники

Донька крижаного гіганта

Королева Чорного Узбережжя

Сталевий демон

“...Вродиться відьма!”

Примари Замбули

Люди Чорного Кола

Повзуча тінь

Червоноголові цвяхи

По той бік Чорної Річки

Фенікс на мечі

Ясно-червона Цитадель

Гіборійська ера. Епілог

Примітки

1

Варвари — у давніх греків і римлян — назва чужоземців. Жорстокі, некультурні люди, руйнівники культурних цінностей (у переносному значенні).

2

Катаклізм — руйнівний переворот, катастрофа.

3

Абориген — представник корінного населення певної місцевості.

4

Клан — родова громада, рід.

5

Експансія — поширення, розповсюдження чогось за початкові межі.

6

Вежа — висока вузька споруда, висота якої значно більша за, ширину (може бути окремою будівлею або частиною фортеці, палацу тощо); висока споруда для спостереження й передачі сигналів; в’язниця.

7

Ізгой — відщепенець, людина, відкинута своїм середовищем, суспільством.

8

Туніка — стародавній одяг, сорочка з короткими рукавами або без рукавів.

9

Маг — чаклун, чарівник.

10

Фут — міра довжини, що дорівнює 30,48 см.

11

Баня — тут: опуклий дах, що має форму півкулі, купол.

12

Аркада — ряд арок, що спираються на стовпи або колони, галерея з арок.

13

Лабіринт — тут; складне, заплутане поєднання, переплетення чого-небудь.

14

Теолог — богослов, фахівець із богослов’я.

15

Ярд — одиниця довжини, що дорівнює 91,4 см.

16

Монстр — чудовисько, потвора.

17

Бестія — дикий звір, люта тварина.

18

Ідол — статуя, що зображує якогось язичницького бога.

19

Склеп — закрите підземне приміщення, де зберігаються труни з померлими.

20

Ебенова кімната — помешкання, обшите цінною деревиною тропічного ебенового дерева.

21

Метаморфоза — докорінна зміна, перетворення кого-, чого-небудь.

22

Кіраса — металевий панцир на груди й сгапіу для захисту від холодної та вогнепальної зброї.

23

Ляпіс-лазур, або лазурит — камінь синього кольору.

24

Ловелас — спокусник, легковажний залицяльник.

25

Парапет — тут: невисока огорожа балкона.

26

Мітра — у давньоіранській і ведійській міфології — божество сонця, світла, чистоти й правди.

27

Імпульс — спонука, поштовх до якої-небудь дії.

28

Сепаратисти — прихильники сепаратизму — політичного руху національних меншостей, спрямованого на здобуття самостійності.

29

Валгалла — у давньоскандінавській міфології палац бога Одіна, рай для загиблих воїнів, де вони проводять весь час у розвагах.

30

Ас — тут: звитяжний витязь, воїн Півночі.

31

Тут і далі переклад Анатолія Балабухи.

32

Шкіпер — капітан комерційного (тут: купецького) судна.

33

Миля (морська) — одиниця відстані, що дорівнює 1,8 км.

34

Деградація — тут: моральний і фізичний занепад, виродження.

35

Хаос — тут: цілковитий безлад.

36

Сераль — у країнах Сходу — палац, його внутрішні покої; жіноча половина в палаці.

37

Суглинок — осадочна гірська порода, до якої входять пісок і глина.

38

Канитель — тут: тонка позолочена або посрібнена нитка.

39

Чапрак — вовняна підстилка під кінське сідло.

40

Канібалізм — людожерство, зумовлене нестачею їжі або релігійними ритуалами.

41

Подіум — у давньоримській архітектурі — підвищення в цирку чи амфітеатрі для привілейованих глядачів; у художників — підвищення для натури тощо.

42

Абрис — лінійне окреслення предмета, контур.

43

Кентаври (центаври) — у давньогрецькій міфології химерні істоти, напівлюди-напівконі.

44

Фаталізм — віра із невідворотню долю; прирікає людей на пасивність і покірність.

45

Апатія — хворобливий стан,