Читати книгу - "Ягня з левиним серцем, Шайна Даймонд"

(Вдова Еленор Блейк стояла біля вікна і спостерігала, як у дворі Лорейна з Діконом вийшли з екіпажу. Сонце от-от сяде – вони повернулися вчасно. Хлопчик посміхався, а от вихованка – сумна і розгублена. «Бідна дівчинка, – думала графиня, спускаючись сходами, – стільки труднощів у такому ніжному віці… Моя вина! Я ж мала дбати про неї, а виходить, що це вона мене захищає. Люба Лорі...».

Пів години, а може й трохи більше минуло відтоді, як з маєтку поїхав барон Клемон. Еленор таки визнала, що рішення вихованки запросити Домініка і розказати йому про дитину було… правильним і доречним! Так, він дуже гнівався і ледь не сварив графиню за те, що приховала таку важливу подію. Та найбільше його обурило те, що про все він дізнався від Лорейни, а, отже, Еленор і надалі збиралася мовчати. Проте, хоч молодий лорд був спершу розгублений та стривожений – він все ж був радий цій звістці! Чого-чого, а радості графиня від нього не чекала і була щиро вражена такою реакцією. Помітивши в очах барона знайомий блиск і тепло, вона відчула неймовірне полегшення.

Отож, коли їхня напружена розмова стала спокійнішою, барон домінік Клемон впевнено заявив, що тепер нізащо її не покине. У графині ці слова не викликали ні радості, ані довіри – лише тривогу і страх. Тоді Домінік запевнив, що коли приїде генерал Грей – брат Еленор – він матиме з ним серйозну розмову про їхнє спільне майбутнє. Вона – волею Неба – овдовіла, але носить його дитину, яку він готовий визнати і… з’єднати з Еленор своє життя. Такий несподіваний і, здавалося б, щасливий розвиток подій викликав у графині радісні передчуття. Хтозна, може хоч зараз після всього, що їм довелося пройти – доля нарешті змилосердиться над ними і дозволить бути щасливими! Обнявши її на прощання, Домінік несміливо попросив дозволу хоч зрідка навідуватися в гості, щоб… підтримувати і просто бути поряд. Еленор тієї ж миті подумала, що для юної вихованки було б краще взагалі більше не бачитися з бароном, але… Тепло його обіймів, якого вона тривалий час була позбавлена і вже не сподівалася відчути знову – повернуло забуте відчуття радості і захищеності… Вдова Блейк погодилася.     

…Про все це графиня збиралася розповісти Лорейні, коли вони перед вечерею сиділи на терасі і дихали свіжим повітрям, але дівчина сама її здивувала. Всміхнувшись попри явний смуток в очах, Лорейна почала першою)

Лорейна

Тітонько, я в парку зустріла маркузу Честлі:
Дуже милою була леді Урсула і хвилювалася за Вас.

Графиня Еленор

(Трохи здивовано каже)

Справді? Що ж, я вдячна маркізі за турботу – 
Вона теж вдова, їй знайома скорбота.

Лорейна

Так, тітонько, Ви праві
Я ж маю ще новини цікаві.

Графиня Еленор

Розказуй, мила, що за справи?

Лорейна

Маркіза Честлі була в парку не одна:
Друга свого мені представила вона.

Графиня Еленор

Й справді цікаво!
Я його знаю?

Лорейна

Віконт Вільям Керрі – чемний і знатний юнак,
Ми трохи прогулялись. Він… щирий. Ось так.

(Дівчина ніяково відвела погляд, бо більше їй нічого було додати, а про відверті зізнання віконта вона промовчала)

Графиня Еленор

(Вражена словами вихованки, радісно каже)

Це ж… чудово! Але я його не знаю,
Віконт Керрі… Ні, не чула про такого.

Лорейна

Для мене знайомство з ним – теж несподіване,
Але він мені сподобався, ми знову зустрінемось.
Ви ж не проти, тітко? Якось я вас познайомлю.
(Лорейна намагалася говорити спокійно і дивитися тітці у вічі. Проте, хоч вихованка і всміхалася, та графиня помітила її сповнений туги і смутку погляд. Еленор потисла руку дівчини і теж всміхнулася, намагаючись приховати тривогу в голосі)

Графиня Еленор

Звичайно, Лорі, я не проти!
І буду цьому тільки рада…

(Не витримавши пильного погляду жінки, яка дуже добре її знала, юна леді Грей підвелася і вклонилася)

Лорейна

З Вашого дозволу, тітонько, я піду до себе…
Трохи відпочину і спущуся на вечерю. 

(Графиня мовчки кивнула, розуміючи, що вихованка не бажає знати, як пройшла її розмова з бароном. А юна Лорі так і не з’явилася на вечерю, як обіцяла. Опинившись наодинці з собою, вона довго плакала, аж поки, знесилена, заснула.)

*****