Читати книгу - "Ягня з левиним серцем, Шайна Даймонд"

Графиня Еленор

Віконте, давно Ви знайомі з маркізою Честлі?
Я… завжди знала, що вона вміє вибирати друзів.
(На останніх словах Еленор іронічно всміхнулася, маючи на увазі свою «дружбу» з маркізою, але Вільям цього не помітив і відповів спокійно)

Лорд Вільям

Графине Блейк, з леді Урсулою мене познайомила сестра –
Клариса любить весело проводити час, тож…

Графиня Еленор

(Завершила замість нього)

…тож у них з маркізою багато спільного.

Лорд Вільям

(Всміхнувшись)

Так, графине, Ви абсолютно праві.

Графиня Еленор

А самому Вам – до вподоби веселі і гучні забави?

Лорд Вільям

(Зніяковів, але відповів спокійно)

Я люблю проводити час з друзями і…

Графиня Еленор

Просто Лорейна полюбляє спокійну атмосферу.

Лорд Вільям

(Завершив фразу)

…і танці.

Графиня Еленор

(Трохи здивована ласкаво всміхається юнакові)

Ви любите танці, віконте? Я приємно вражена!
Покійний граф Аластер їх просто ненавидів…

Лорд Вільям

Ваш чоловік? Лорі… Леді Грей мені розповідала… Співчуваю.

Графиня Еленор

(Зітхнула і сумно всміхнулася)

Так, вона його дуже любила і сумує,
Але ніщо не вічне і смуток – теж минає.

Лорд Вільям

(Каже серйозно і замислено)

То леді Лорейна любить тишу і спокій…
Я б і не подумав, коли вперше її побачив.

Графиня Еленор

(Витримала коротку паузу)

А де ви вперше зустрілись, віконте?

Лорд Вільям

(На мить відвів погляд, потім заговорив натхненно і захоплено)

На Весняному Балу, графине Блейк.
Я і зараз пам’ятаю, як сестрі сподобалася сукня леді Грей – 
Клариса ще збиралася спитати: хто її зшив,
Але я не дозволив, та й взагалі…
Сама леді Лорейна просто сяяла тоді!
Я як побачив її, то лише про неї й думав:
Така вродлива і щаслива, так посміхалася…
Й кружляла в танці, ні на мить не зупинялася!..
Я не наважився в той вечір її на танець запросити – 
Барон Клемон весь час був поряд і… леді Грей була не проти.
(Останні слова Вільям Керрі промовив тихим і навіть засмученим голосом, та й саму Еленор згадка про той Бал і Домініка змусила спохмурніти. Намагаючись не видати своїх почуттів, графиня спокійно сказала)

Графиня Еленор

Лорейна і барон Клемон – тепер лише знайомі,
Відтоді вже змінилось все, тож не тривожтесь через це.
(Лорд Вільям не встиг нічого відповісти, бо в цю мить повернулася служниця, яку графиня послала за вихованкою. Дівчина ніяково зупинилася за кілька кроків, не насмілюючись підійти. Невдоволено глянувши на неї, Еленор змушена була вибачитися перед віконтом і підійшла до служниці сама. Дівчина тихо сказала їй кілька слів, а вже наступної миті віконт почув схвильований голос графині Блейк)

Графиня Еленор

Що?! Ти впевнена?! А в ігровій кімнаті?
Та що ж це… Добре, я зараз прийду!
(Юний лорд підвівся на зустріч графині, коли вона повернулася до нього. В його виразних карих очах відбилася тривога)

Лорд Вільям

Щось сталося, графине Блейк? Де леді Грей?

Графиня Еленор

Віконте, прошу, ще трохи почекайте!
Мабуть, Лорі з кузеном десь… Зараз її знайду.
(З цими словами, Еленор квапливо рушила в дім, притримуючи довгу сукню і нічого більше не пояснивши. Розгублений і вкрай стривожений, лорд Вільям ще хотів щось спитати, але передумав і знову сів, дивлячись вслід графині. Віконт Керрі не чекав, що за хвилину до нього приєднається той самий барон Домінік Клемон, якого він щойно згадав у розмові з тіткою леді Лорейни.

…А графиня Еленор Блейк, тим часом, швидко піднімалася сходами і обдумувала слова служниці: «Юної пані немає в кімнаті… Ніде немає!» Збита з пантелику графиня навіть не знала, що думати! За пів години до приїзду Домініка, вони з Лорейною обирали сукню для обіду у маркізи Честлі… Потім, коли Дорі повідомила, що прибув барон Клемон, Еленор залишила вихованку в кімнаті і пішла до нього (зрозуміло, що Лорейна з Домініком зустрітися не схотіла!). І все… Графиня була впевнена, що Лорі у себе. То де ж вона тепер?!