Читати книгу - "Гірка правда"

в Україні, а передусім в Західній Україні. Ці списки й адреси служитимуть справі чіткого контролю їхньої діяльності Знаючи історію й конспіраційні спроможності поляків, не можна виключити, що в майбутньому вони захочуть конспірувати проти самостійної України. Не можна також виключити, що в Польщі знайдуться ревізіоністські сили, які забажають відібрати українцям Львів. їм у допомогу можуть стати власне конспіруючі поляки. Тому в найближчому майбутньому, коли Україна позбудеться власних комуністів, виявлені поляки мають скласти присягу на лояльність і вірність самостійній Україні. Це ж мають зробити польські священики, ченці й черниці.

Не робити труднощів виїжджати поляками на постійне життя в Польщу, радше сприяти цьому. Памятаймо, що відвічною метою українців і ОУН була деполонізацїя земель, на яких від кількох поколінь живуть поляки. Сприяючи максимально виїздові до Польщі, одночасно слід їм сприяти в тимчасових контактах з рідними й знайомими в Польщі. Молодим, котрі відвідують в Польщі родичів чи знайомих, робити труднощі при вступі у вищі учбові заклади Взагалі обмежити студії для поляків, не допустити до постання сильного прошарку інтелігенції.

Протиставлятися всякому зближенню поляків і росіян, як на Україні, так і в Польщі, розпалювати ворожість поляків до росіян і навпаки, памятаючи, що стислий польсько-російський союз становить поважну загрозу для України і її територіальної цілісності...

2. В нас є багато добрих прикладів з минулого спільної українсько-польської боротьби проти комунізму. Ці добрі традиції слід культивувати, зміцнюючи звязки з тими організаціями, в яких реальний підхід до українсько-польських стосунків. Доказувати, що у спільній боротьбі з комуною українці були активною й інспіруючою стороною. Інакше кажучи, щоб поляки визнали керівну роль українців. Елімінувати будь-які спроби, які йдуть у напрямку засудження УПА за неначе її знущання над поляками. Доказувати, що УПА не тільки не знущалася над поляками, але навпаки, брала їх під захист перед гітлерівцями й більшовиками. Поляки також були в УПА. Морди, яких не можна заперечити, були справою совєтських партизанів або неорганізованих банд, з якими УПА не мала нічого спільного.

Применшування визвольної ролі УПА в європейських масштабах - недопустиме. Всіма силами намагатися, щоб у різних наших контактах з поляками, польська сторона визнавала, що це були приклади палення українських сіл і мордування українців вояками А.К., показувати схожість між УПА і А.К., підкреслюючи вищість під кожним оглядом УПА над А.К. Примушувати поляків признаватися до антиукраїнських акцій, щоб вони самі засуджували пацифікацію й ревіндикації до війни й ганебну акцію "Вісла" після війни. Всі ці акції завдали українському народові багато терпінь, коштували багато крові. Підкреслювати це в комунікатах, які обов'язково мають публікуватися чужими мовами, зокрема англійською, німецькою, іспанською й російською.

Намагатися, щоб відповідні польські чинники на еміграції відмовилися від намірів і думок ревіндикації від України, а справу Закерзоння (Засання, Холмщина, Підляшшя, Лемківщина) залишити відкритою, сугеруючи, що вона буде полагоджена з користю для обох сторін урядами цілком суверенних держав самостійної України і посткомуністичної Польщі.

На таких позиціях стоїть уже сьогодні Конфедерація Незалежної Польщі. Цю організацію й її людей слід підтримувати.

В такому ж дусі слід впливати на польську громадську думку на еміграції, через посередництво польських оганізаціи і тих засобів інформації, які є в польських руках. З цією метою слід продіставатися до польських організацій там, де це можливе, і насаджувати нашу точку зору терпеливо, але непоступливо, здобуваючи серед поляків прихильників там, де це найбільш доцільне, не шкодуючи засобів з Фонду Визволення України.

Купувати передачі в польському радіо і місця в польських газетах. Входити до польських редакційних колегій. Дискусії вести в дусі героїзму УПА і незаперечності українськості Закерзоння зі столицею в княжому городі Перемишлі.

3. Сучасна Польща переживає добу свого нового відродження, рушійною силою якого є знаний у світі рух, що його називають Солідарність. Цей рух здобув собі міжнародну славу, як той, що розбиває комунізм у світі. Ця думка про Солідарність кривдить нас і вона нам не потрібна. Наша пропаганда повинна йти в напрямку доказування, що Солідарність не була тією рушійною силою, нею була УПА, яка інспірувала антикомуністичні сили до діяльності. УПА боролася з більшовизмом понад 10 років і її дух живе, він ніколи не вмер. Дух УПА запліднив Солідарність до дії. Так повинен міркувати кожен українець, так само повинен міркувати світ, і ми маємо в цьому допомогти, бо інакше знову нашу хвалу заграбастають собі поляки.

Відношення здорових українських сил до сучасної польської дійсності повинно бути диференційоване і залежне від наших інтересів. Польща потрібна Україні як союзник, щоб повалити СРСР. З цією метою слід підтримувати в Польщі все, що має антиросійський смак. Катинь, депортації в Сибір, злочини НКВД і У.Б. (польська Служба Безпеки -В.П.). Таке наголошування відвертатиме увагу поляків від УПА, яку польські комуністи запрезентували польському народові брехливо не як збройний народно-визвольний рух, але як банди.

З усією міццю підкреслювати, що повне визволення Польщі неможливе без самостійної України (див. Міхнік). Це означає повне довірся до антимосковської політики українців, це спричинить повну їхню безкритичність і повне заангажування на нашому боці. Це заангажування має допомогти до скріплення позиції України і послаблення Польщі, що в майбутньому дозволить підпорядкувати польську державу українським національним інтересам.

Пайпильнїше завдання на найближче майбутнє: довести до того, щоб польська влада в односторонньому порядку визнала (склала деклараці), що у відношенні до України не висуває і не висуватиме в майбутньому ніяких територіальних претензій, чим відмовиться від всіляких претензій до втрачених в результаті інвазії на окуповані Польщею території України у вересні 1939 р. Якщо буде така заява, то її слід міцно розпропагувати в різних мовах. Це дуже важливе для наших майбутніх кроків. Зі свого боку ми визнаємо правильність такого становища, заявляючи, що проблема кордонів, які склалися без нашої участі (тобто Польщі і України) внаслідку ялтинської угоди (не згадувати про чию кривду йдеться) буде вирішена в майбутньому урядами двох суверенних держав - України і Польщі. Натомість коли таке станеться, то цю односторонню заяву ми відчитаємо і приймемо ось як: так, у вас немає територіальних претензій, і мати їх не можете,