Читати книгу - "Відбиток на серці, Sallattik"

Я дивилася йому прямо в очі, відчуваючи, як напруга зростає між нами. Його виклик не давав мені спокою. Ми стояли так близько, що я відчувала, як моє тіло починає піддаватися його присутності, але всередині мене щось ще чіплялося за самовладання.

— Я, здається, починаю розуміти, — відповіла я, намагаючись не видати хвилювання в голосі.

Макс зробив ще один крок ближче, майже стираючи будь-яку відстань між нами. Його погляд був важким, але водночас грайливим. Він явно насолоджувався тим, як я намагаюся триматися, не даючи йому переваги.

— Що ж, якщо ти вже розумієш, — він обережно поклав руку на мою талію, настільки легко, що я ледве відчула його дотик, але цього було достатньо, щоб мої коліна почали слабнути, — то що робитимеш далі?

Я знала, що він випробовує мене, змушує піддатися його впливу. Але в цю мить я не могла дозволити йому виграти так легко.

— Далі? — я підняла підборіддя, намагаючись не відводити погляду від його очей. — Може, просто насолоджуватимуся моментом.

Моя відповідь, схоже, зацікавила його. Макс посміхнувся куточком губ і трохи нахилився ближче. Тепер я могла відчути його дихання на своїй шкірі, і цей момент здавався неймовірно інтимним. Кожна клітина мого тіла відчувала, як щось важливе відбувається прямо зараз.

— Насолоджуйся, — тихо сказав він, і його голос став таким м'яким, що я ледь його почула, але це змусило мене відчути кожне слово.

Я хотіла щось сказати, відповісти йому, але не змогла знайти слів. Момент був надто насичений емоціями, і раптом я зрозуміла, що вже не можу так легко втекти з цього. Між нами була не просто гра — це було щось більше. І Макс це прекрасно розумів.

Він не зрушив з місця, але його погляд знову зупинився на моїх губах, і цього разу я вже не могла не відчути, як це вплинуло на мене.

— Знаєш, — почала я, ледве стримуючи посмішку— ми можемо так і стояти тут весь вечір. Але, здається, ти хочеш чогось більшого.

Макс підняв брову, його усмішка стала ширшою.

— Можливо. Але мені цікаво, чого хочеш ти, — він обережно торкнувся мого обличчя, вказівний палець м'яко провів по моїй щоці.

Цей жест був таким легким, але викликав у мені бурю емоцій. Я знала, що він підштовхує мене зробити перший крок, що чекає від мене рішучого руху.

Моє серце стукало в грудях, і, можливо, вперше за довгий час я дозволила собі відчути цей момент на повну. Я зробила півкроку вперед, наші тіла були майже впритул.

— Може, я просто хочу подивитися, як далеко ти зайдеш, — тихо сказала я, піднімаючи погляд на нього.

Його очі блиснули, і він на секунду затримав дихання, але потім легко і з впевненістю посміхнувся.

— Тоді ти б'єш по слабкому місцю, — сказав він, не відводячи від мене погляду. Його рука ще більше притиснула мене до нього.

Я вже не могла більше стримуватись. Цей момент був настільки наповнений фліртом і емоціями, що все зникло, крім Макса. Вітер, звук річки, навіть земля під ногами здавалися далекими.

В цей момент я була готова дати йому те, чого він хотів — або, можливо, те, чого хотіла я.