Читати книгу - "Фактологія"

Подумайте про світ як про недоношену дитину, що утримується в інкубаторі. Стан здоров’я такої дитини вкрай поганий. Постійно відстежуються дихання, пульс й інші життєво важливі показники — так будь-які зміни на гірше чи на краще одразу будуть помічені. За тиждень дитині стає набагато краще. Усі показники вже значно стабільніші, вона почувається дедалі ліпше, але все одно має залишатися в інкубаторі, оскільки здоров’я все ще перебуває у критичному стані. Чи можемо ми сказати, що здоров’я немовляти покращується? Так, цілком. Чи можемо ми сказати, що вона все ще в поганому стані? Так, звичайно. Хіба вислів «стан покращується» означає, що все чудово, ми можемо заспокоїтися й не хвилюватися? Звичайно, ні. Отже, це одночасно і погано, і краще.

Саме так нам треба думати про нинішній стан світу.

 Очікувати на погані новини

Є ще дещо, що допомагає контролювати інстинкт негативу: це постійне очікування поганих новин.

Пам’ятайте, що медійники й активісти люблять використовувати драматичні сюжети, щоб захопити вашу увагу. Пам’ятайте, що негативні історії завжди драматичніші, ніж нейтральні чи позитивні. Пам’ятайте, що зліпити історію про кризу з невеликого падіння, висмикнутого з контексту довгострокових удосконалень, дуже легко. Пам’ятайте, що ми живемо у взаємопоєднаному світі, де передача повідомлень про страждання налагоджена набагато краще, ніж будь-коли раніше.

Коли ви чуєте щось жахливе, щоб заспокоїтися, запитайте себе: «Якби це була вагома позитивна подія, чи розповіли б мені про неї? Навіть якби йшлося про сотні суттєвих покращень, чи почув би я про них? Чи хтось колись розкаже мені про дітей, які не потонули? Чи можу я побачити завдяки пресі, як зменшується рівень дітей, що втопилися чи померли від туберкульозу?». Пам’ятайте про те, що позитивні зрушення відбуваються дуже часто, але повідомлення про них вас так і «не знаходять». Ви самі маєте їх шукати. (І якщо звернетеся до статистики, то побачите такі зрушення скрізь довкола вас).

Завдяки таким нагадуванням ви отримаєте захист, який допоможе вам і вашим дітям щодня дивитися новини та не впадати в депресію. Ніякого цензурування історії

Коли ми звикаємо до «рожевої» версії історії, то позбавляємо себе й своїх дітей правдивого її відображення. Свідоцтва жахливого минулого лякають, але це також і значне джерело енергії. Воно допомагає оцінити те, що ми маємо зараз, дає нам надію, що майбутні покоління зможуть подолати тимчасові провали, як це зробили попередні покоління, і продовжити довготривалий рух до миру, процвітання й розв’язання глобальних проблем.

Я хочу подякувати... суспільству

Коли 65 років тому в робочому передмісті Швеції я боровся за наступний ковток повітря у стічній канаві, повній сцяк, я не знав, що саме я з усієї родини першим піду вчитися в університет. Я не знав, що стану професором із питань міжнародної охорони здоров’я, поїду в Давос і розповім експертам з усього світу, що вони знають про базові світові тенденції менше за шимпанзе.

Звичайно, тоді я й сам не знав ні про які базові світові тенденції. Мені потрібно було їх вивчити. Єдиний спосіб для людей дізнатися, наприклад, про причини смертності і як вони змінюються, — це відстежувати причини кожної смерті, записувати все, а потім поєднати і зробити висновки. На це все потрібно чимало часу. У наш час можна скористатися зібранням досліджень з усього світу, яке називається Всесвітній тягар захворювань (ВТЗ). Коли я вирішив зазирнути туди багато років по тому, то зрозумів, що мій досвід у стічній канаві був не поодиноким. Схожі нещасні випадки не раз траплялися з дітьми до п’яти років у родинах, що жили на щаблі 3.

Усе, що мені було відомо, — це те, що я «вліз у багнюку». Бабуся прийшла і витягла мене звідти. А шведське суспільство підняло мене далі.

За той час, що я живу, Швеція перейшла зі щабля 2 на 4. Було винайдено ліки від туберкульозу, і моя мама одужала. Вона читала мені книжки, які брала в бібліотеці. Безкоштовно. Я став першим у родині, хто закінчив більше, ніж шість класів, а потім пішов навчатися в університет. Безкоштовно. Я безкоштовно отримав докторський ступінь. Звичайно нічого не буває цілком безкоштовним: ми усі платимо податки. А потім у 30 років, коли я сам став батьком двох дітей і мені вперше діагностували рак, я лікувався завдяки найкращій у світі системі охорони здоров’я. Безкоштовно. Моє виживання, як і успішність, залежало від інших. Завдяки сім’ї, безкош­товному навчанню, безкоштовній системі охорони здоров’я мені вдалося пройти шлях від стічної канави до Всесвітнього економічного форуму. Я ніколи не зробив би цього самотужки.

У наш час, коли Швеція перебуває на щаблі 4, до п’ятирічного віку вмирає лише троє дітей з тисячі. І лише 1 % цих смертей припадає на утоплення. Паркани, дитячі садки, пильнування дорослих, навчання користуватися рятувальними жилетами, уроки плавання, рятівники в публічних басейнах — усе це коштує грошей. Потонулі діти — це один із багатьох жахів, які майже зникли із життя країни, коли вона стала багатшою. Це я і називаю прогресом. І такі вдосконалення відбуваються по всьому світу. Нині життя в більшості країн покращується набагато швидше, ніж це траплялося будь-коли в історії Швеції. Набагато швидше.

 Фактологія

Фактологія — це усвідомлювати, що перед нами негативні новини, і пам’ятати, що поганим звісткам набагато легше нас дістатися. Коли щось поліпшується, ми зазвичай про це не чуємо й не дізнаємося. І виходить, що ми постійно, систематично отримуємо занадто негативні враження про світ, і це дуже нас пригнічує.

Щоб контролювати інстинкт негативу... очікуйте поганих новин.

Краще й погано. Намагайтеся розрізняти стан (наприклад, поганий) і напрям змін (наприклад, краще). Переконайте себе, що все може бути одночасно і погано, і краще.

Хороші новини — це не новини. Про них ніхто ніколи не повідомляє. Отже, новини майже завжди лише погані. Коли довідуєтеся про щось погане, запитайте себе, чи змогли б хороші новини так само легко дійти до вас.

Поступове покращення — це не новина. Коли щось поступово поліпшується, із періодичними провалами, імовірніше, що ви помітите невдачі, а не загальне покращення.

Більше новин не дорівнює більше страждань. Часто ми отримуємо більше поганих новин через те, що люди «активніше» реагують на страждання, а не через те, що світ погіршується.

Остерігайтеся «рожевого» минулого. Люди часто прикрашають свою молодість, а країни часто прикрашають власну історію.

2 Ви можете відстежити прогрес вашої країни або будь-якої іншої, скориставшись безкоштовним