Читати книгу - "Гра в кохання , Міра Лей"

- Ще там в машині я думав, що ти мене здала. Тому і був злий. - тяжко видихнув хлопець. - А дізнався правду від Ткача, коли рюкзак твій забирав. - завершив він і винувато подивився на мене. Ну, принаймні це пояснює такий його перепад настрою.

- Ок, проїхали! - швидко відповідаю,  та дуже  сподіваюся, що він чим по швидше піде. А то вже люди озираються і дивуються, що такий супер крутий пацан, робить біля мене. Та Макса ці погляди здається зовсім не бентежать. 

- Слухай, може кудись сходимо разом? - трохи не впевнено питає хлопець. Мої брови підскочили до неба. 

- Що? - здивовано перепитую, а раптом я погано почула.

- Ну можна в кафе або... - значить таки не здалося.

- Тобі що, на побачення нема з ким сходити?- перебиваю його, не даючи завершити речення. - Ніколи не повірю..- видаю з насмішкою .

- Є звичайно! - гордо відповідає. 

- Ну так в чому справа? - серйозно питаю, намагаючись зрозуміти, що йому від мене потрібно. 

- Нуу, я хочу піти з тобою. - трохи збентежено відповідає хлопець, а я не вірю власним вухам. А ще я не вірю в щирість його слів, ось тільки зрозуміти не можу, для чого це йому. 

- Моя тобі порада, не трать на мене свій час. - даю зрозуміти, що йому нічого не світить. - А тепер, дозволь нам спокійно поїсти - додаю, коли помічаю дівчат, які наближалися до нас і ніяково топчаться на місці, не розуміючи що робити: підходити чи ні.

 Левицький обернувся назад, перевіряючи чи я його не обманула. Потім перевів погляд на мене, в його очах я побачила злість. Він різко встав так, що крісло впало на підлогу, тим самим привертаючи ще більше уваги до нас. І пішов до свого столика. Цей хлопець і справді дуже дивний, а ще, комусь здається ніколи не відмовляли! Ну що ж, приємно бути першою.

- Що він хотів? - запитала Мар'яна. Коли вони все ж сіли за стіл. Дівчата дивитися на мене з великою цікавістю, чекаючи на відповідь. 

- Цікавився як рука - неохоче відповідаю. 

- А чому, він цікавиться? Чому так переживає? - ігриво запитала Машка, підморгуючи мені. 

- Дівчата, не накручуйте, будь ласка. - прошу незадоволеним тоном. - Він просто був в спортзалі, коли я впала і допоміг коли втратила свідомість. Потім Ткач заставив відвести мене в лікарню. Ось він чисто по людськи запитав. - пояснюю. 

- Ой та перестань, вже так чисто по людськи? - ніяк не заспокоїться Машка.

- Так все. Закрили тему. І взагалі давайте їсти, а то скоро перерва закінчиться. - на щастя, дівчата мене послухали і цю тему більше не підіймали. 

Я ж поринула у свої роздуми, в яких заплуталася остаточно. Звичайно через те, що попросив вибачення, я його почала трошки більше поважати, але я не можу зрозуміти для чого йому запрошувати мене кудись??? Це якийсь розіграш? Можливо він поспорив з кимось із хлопців? Чи що?. В будь-якому випадку час покаже. 

Сьогодні в мене було ще дві пари, вони пройшли досить швидко. По дорозі в гуртожиток зустріла Бурулю, в неї теж закінчилися пари. Ми пішли в магазин, накупили багато продуктів і відправились в кімнату. По дорозі я звичайно їй все розповіла. 

- Ти чого відмовилася? Треба було сходити? - почала сварити мене подруга. 

- Буруль, ти чого? Головою нігде не вдарилася? - запитую оглядаючи її голову. 

- А що тут такого? Багато дівчат нирку продали, щоб просто поговорити з ним. А ти носом крутиш..

- А я не багато дівчат! - роздратовано кричу. - Ти ще скажи, що він закохався в мене? Буруля ти така наївна. - видаю і чую як мене трясе від злості. 

- Ну не знаю, в житті всяке буває... - мрійливо відповідає подруга. 

- Можливо, та тільки не в моєму житті. І тим більше на на рахунок хлопців. - на думку прийшли, всі мої стосунки, які так чи інакше, закінчувалися болем і розчаруванням. На душі зразу стало так паршиво, та зараз не час і не місце, щоб розклеюватися. 

- Ну Настя!! - простогнала дівчина. 

- Так все, досить говорити про цього сноба. - кажу строгим тоном. Буруля тільки важко зітхнула, та все ж, послухала мене.

Сьогодні на вечерю, ми приготували борщ, парадом звичайно керувала я, а Буруля виконувала чорнову роботу, оскільки я багато чого зробити не могла одною рукою, та страва получилася дуже смачна. І дівчата коли прийшли з пар, цьому були страшенно раді. 

Оскільки від миття посуди і прибирання, на деякий час дівчата мене звільнили то смачно поївши, я взялася за навчання. Цього вечора ми своїм традиціям не зрадили і всі дружно поринули в кіносеанс. На цей раз мене все ж прослухали і почали дивитися комедію, чому я була щиро рада.

Зранку я встала в хорошому настрої, хоч і вставати було на першу пару. Сьогодні було два важких семінари, з економіки підприємництва та історії. Чесно кажучи ніколи не розуміла для чого економістам історія?. Однак на свою четвірку я розказала. Економіку ж, здала на п'ять. 

Після пар я домовилась з Бурулею, зустрітися на першому поверсі. Ми збиралися разом по магазинах, мені потрібно було купити подарунок Ірі на день народження.