BooksUkraine.com » Любовні романи » Несподіване весілля, Ксана Рейлі 📚 - Українською

Читати книгу - "Несподіване весілля, Ксана Рейлі"

140
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Несподіване весілля" автора Ксана Рейлі. Жанр книги: Любовні романи / Короткий любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 51
Перейти на сторінку:
Розділ 12

Я заплющила очі та ледь розімкнула губи, дозволяючи йому поглибити поцілунок. Моє тіло затремтіло в його руках і він ще ближче притягнув мене до себе. Я поклала свої руки на його шию, торкаючись гарячої та ніжної шкіри. Мені вмить стало надто жарко, а ноги підкосилися. Якби Гордій не тримав мене так міцно, то я б уже давно впала. Його м'які губи пробуджували у мені дикі бажання, з якими не було сил боротися. Нам обом бракувало дихання, але він продовжував досліджувати мене, пробувати на смак. Я повільно провела своїми руками вниз та зупинилася на його грудях, що нестримно здіймалися під моїми пальцями. Незрозумілі почуття переповнювали мене. Моє серце ледь не вистрибнуло з грудей. Однією рукою Гордій тримав мою талію, а іншу поклав на мою шию. Він легко потягнув мене за волосся і я трішки повернула голову, даючи йому кращий доступ до своїх губ. Гордій відсторонився на декілька міліметрів, дозволяючи нам обом вдихнути повітря, а потім знову поцілував мене. Я ж не втомлювалася відповідати йому на поцілунок. Міцно вчепилася за його сорочку з такою силою, що пальці вже починали боліти. У цей момент мені хотілося значно більшого. Він так сильно притиснув мене до свого тіла, що я не могла дихати. Його запах, гаряче дихання та ніжні губи зводили мене з розуму. В голові запаморочилося. Я готова була впасти на цю холодну бруківку та перетворитися на калюжу, аби лише не переривати цей поцілунок.
Він повільно опустив руку з моєї талії на моє стегно. Моя шкіра палала від його дотиків, а приємне тепло з'явилося в животі. Хлопець провів своєю долонею по моїй нозі та раптом підняв її, притягуючи мене ще ближче до себе. Розріз моєї сукні дозволяв йому це зробити. Холод пройшовся моїм тілом, коли подув холодний вітер. Я затремтіла, але в обіймах Гордія було надто жарко. Губи пекли від легких покусувань, але я просто не могла відсторонитися. Цей поцілунок був сповнений пристрасті та похоті, без жодного натяку на ніжність. І мені це подобалося. Та коли стало пекельно важко дихати, я все ж відсторонилася на пару сантиметрів.

— Хух! — видихнула я, намагаючись прийти до тями. — Це... Це було непогано.

— Це було ідеально, — пробурмотів Гордій так тихо, що я не була певна, що правильно почула.

Я розплющила очі та уважно подивилася на хлопця. Він все ще міцно тримав мою ногу, притиснутою до свого стегна, а його рука сильно стискала мою талію. Ми досі перебували надто близько одне до одного. Гордій трохи дивно розглядав мене, але не відпускав. Мої щоки горіли, та не від сорому, а від бажання. Він теж хотів мене. Я бачила це в його очах, що враз стали темнішими. Вони палали незнайомим мені до цього моменту вогнем. Я непомітно видихнула та забрала свої руки з його тіла. Мій погляд опустився на його сорочку, що тепер була зім'ята від моїх пальців. Гордій відпустив мою ногу та трохи відійшов від мене. Я ж знервовано поправила свою сукню. Мої руки шалено тремтіли, а я не могла зрозуміти чому. Губи затерпли від поцілунків та пекли так сильно, наче на морозі. Я швидко облизала їх і глянула на Гордія. Він же уважно спостерігав за мною.

— Ем, дякую, — пробурмотіла я.

— За що? — хриплим голосом спитав хлопець.

— За підтримку, — відповіла я та спробувала усміхнутися. — Ти здивував мене.

— Як і ти мене.

— Виявляється, що ти вмієш цілуватися, Гордюша! — сказала я, усміхнувшись. Мені хотілося трохи послабити цю напругу між нами. — Це було дуже ефектно.

— Ти теж непогано цілуєшся, — пробурмотів хлопець. — З тобою у ліжку, мабуть, ще краще.

— Безперечно! Але ти цього, на жаль, ніколи не дізнаєшся.

Я підморгнула йому, широко усміхаючись. Якщо він вже думає про це, то мені певно вдалося його добряче завести. Та що тут брехати, якщо і я сама завелась так, що залюбки б продовжила з того місця, на якому ми зупинилися.

— Думаю, що нам час повертатися, — сказав Гордій, поправляючи свій костюм. — Зараз почнеться аукціон.

— Не впевнена, що хочу знову йти туди. Мені соромно перед усіма цими людьми.

— Це було весело, Полінко. На цих виставках переважно дуже нудно, а ти таке яскраве шоу влаштувала. Не хвилюйся, скоро про це забудуть.

— Я не хотіла ставати посміховиськом, — пробурмотіла я. — Не хочу бачити ці неприємні погляди в мою сторону. І я не можу їх засуджувати за це. Не варто було починати ту бійку, але я просто не змогла стримати своїх емоцій.

— Ходімо, Поліно! — сказав Гордій та підійшов до мене. Він поклав свою руку на мою спину і легко штовхнув вперед. — Забудь про це все і просто насолоджуйся вечором.

— Не впевнена, що зможу.

— Я думав, що мені вдалося трохи заплутати твої думки.

— О, ти точно їх заплутав! — мовила я та важко видихнула. — Мені буде важко розібратися з цим всім.

— Як і мені, — прошепотів Гордій.

Коли ми повернулися, то я помітила декілька зацікавлених поглядів у мою сторону. До нас майже ніхто не підходив, а мені вже навіть стало трохи нудно. На аукціоні продавали якийсь раритетний автомобіль, а я стала свідком справжньої перепалки. Два чоловіки не могли ніяк вирішити, кому ж дістанеться це авто. Коли сума вже дійшла вище мільйона євро, я перестала переводити її у гривні. Просто шоковано спостерігала за тим, як вони кидаються цифрами, наче це не гроші. Одному все ж вдалося дійти до тієї пікової суми, коли більше ніхто не захотів змагатися. Я зробила великий ковток алкоголю, спостерігаючи за цими людьми. Ніколи б не подумала, що люди готові викидати такі гроші за шматок металу. На цьому автомобілі навіть нікуди не поїдеш, бо він уже старий, хоч і на ходу.

Після аукціону всі вже почали збиратися додому. Я обійняла себе руками, а Гордій раптом зняв свій піджак і накинув його на мої плечі.

— Мені не холодно, — тихо сказала я.

— Ти тремтиш, — зауважив хлопець.

Я кивнула та легко усміхнулася йому. Гордій взяв мене за руку і ми попрямували до виходу. Я оглянулася до тієї альтанки, де ми нещодавно стояли. У голові одразу ж з'явився момент нашого поцілунку, а мої губи зрадницьки пекли. Я не помітила, що торкнулася до них пальцями. Вони наче пульсували під моїми руками.

— Все нормально? — спитав у мене Гордій.

Я одразу ж забрала свою руку і глянула на нього.

— Так, все добре, — прошепотіла я. — Мені сподобався цей вечір. Окрім одного моменту, звісно ж. Юля все зруйнувала.

— І тебе навіть не збентежив наш поцілунок? — поцікавився Гордій.

— Це було справді неочікувано, але я знала, що ти не втримаєшся і поцілуєш мене.

Хлопець раптом засміявся, а я ж сильніше притиснулася до нього. На моєму обличчі теж чомусь з'явилася усмішка.

— Ти перша мене поцілувала, — сказав він.

— Це я просто хотіла тобі віддячити. І я не назвала б це поцілунком.

— Твої губи торкнулися моїх губ. Це поцілунок, Поліно!

— Це... Це просто... Гаразд! — здалася я. — Так, я поцілувала тебе першою. Ти радий?

— О, ти навіть не уявляєш, як сильно я радий.

Я закусила губу, стримуючи задоволену усмішку. Коли ми підійшли до автомобіля, то Гордій відпустив мою руку. Мені одразу ж стало холодно без його дотиків, але піджак хлопця грів мене. Він відчинив мені дверцята автомобіля та допоміг сісти всередину. Гордій плавно обійшов автомобіль і махнув комусь на прощання. Він усміхнувся і сів за кермо. Я ж чомусь не могла погляду від нього відвести. Тепер ще й цей поцілунок так сильно заплутав нас обох. Гордій мовчки ввімкнув музику та рушив з місця. Я відчула біль в ногах, бо на підборах було важко. Їхати довелося довго, тому я все ж зняла свої босоніжки. Одразу стало легше. Мені захотілося спати, і я відчула, що дуже сильно втомилася. Завтра на мене ще й чекала фотосесія для бренду весільних та вечірніх суконь.

— То твій наречений зраджував тобі з тією дівчиною? — раптом спитав Гордій.

— Так, — відповіла я. — Вона була моєю найкращою подругою. Я навіть не здогадувалася про їхні стосунки. Перед шлюбною церемонією випадково підслухала їхню розмову. Ігор казав, що отримає гроші в мого батька, а тоді кине мене та буде з нею. Вони мали якийсь план, а я була всього лише пішаком у їхній грі. Мені здавалося, що я по-справжньому любила Ігоря. Цей його вчинок розбив моє серце.

— І ти втекла зі свого весілля?

— Втекла. — Я кивнула головою. — Дорогою мене підібрав Антон і запропонував мені стати твоєю фіктивною дружиною. Ось так все і закрутилося. А твоя наречена? Ти казав, що вона не прийшла на весілля.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 15 16 17 ... 51
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Несподіване весілля, Ксана Рейлі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Несподіване весілля, Ксана Рейлі"