Читати книгу - "Ягня з левиним серцем, Шайна Даймонд"

Лорд Вільям

Леді Грей! Я… дуже радий Вас бачити,
Мені не сила погляд відвести від вроди Вашої.

Лорейна

Віконте Керрі, пробачте, що я Вас змусила чекати…
Вам теж я рада, але пора нам вирушати.

Лорд Вільям

Мій екіпаж готовий, леді Лорейно.
Графине Блейк, з Вашого дозволу ми…

Графиня Еленор

Звичайно, віконте, я вас не затримую.
(Лорд Вільям вклонився, а графиня поправила шаль на плечах вихованки і тихесенько сказала їй: «Не хвилюйся! Ти – красуня…» Лорейна тільки ледь посміхнулася у відповідь і прийняла руку віконта. Домінік мовчки спостерігав за тим, як старанно Лорейна уникає його поглядів, намагаючись дивитися лише на віконта. Коли леді Грей та її кавалер вже збиралися йти, він виступив трохи вперед і сказав без тіні посмішки, не зводячи з доньки генерала серйозного погляду, але звертаючись і до її супутника теж)

Лорд Домінік

Леді Лорейно! Віконте…
Бажаю вам добре провести час.
(Лорейна завмерла і мимоволі глянула на Домініка: їхні погляди зустрілися, вона вже хотіла відповісти, але віконт випередив її і зухвало промовив, всміхнувшись)

Лорд Вільям

Не хвилюйтесь, бароне Клемон!
Ми не змарнуємо… наш час.
(З цими словами, віконт Вільям Керрі повів леді Лорейну до воріт, де на них чекав його розкішний екіпаж. Домінік Клемон похмуро дивився їм услід, намагаючись триматися спокійно і відсторонено. Еленор, яка всією шкірою відчувала напруження та складність ситуації, якомога привітніше звернулася до нього)

Графиня Еленор

Бароне Клемон, не бажаєте продовжити 
Нашу розмову в саду?.. Домініку!
(Але Домінік її навіть не почув, зосереджено дивлячись, як віконт допомагає Лорейні сісти в екіпаж. Графиня важко зітхнула і відвернулася…)

***************