Читати книгу - "Академія Буцеол. Стихійниця, Птаха"

Увечері я, Влад і Уляна зустріли Сніжану, хлопець і дівчина обнялися, потім ми пішли до будинку Уляни. 

Влад і Сніжана тримаються за руки.

- Я заглядала у майбутнє Влада, вони з Уляною одружаться і у них будуть діти, - прошепотіла мені на вухо Уляна, коли ми трохи ішли позаду нашої пари.

- А у моє майбутнє ти заглядала? Що там на мене чекає?

- Хтось дуже ретельно захистив твоє майбутнє від ясновидців, я не змогла побачити, що там на тебе чекає.

Ми оглянулися, а Сніжани і Влада уже немає.

- Сніжка кудись телепортувалася разом із твоїм братом, - сказала Уляна, вона посміхається.

Раптом ми почули голос Сніжани позаду себе:

- А ми ось тут.

Ми обернулися й побачили, що дівчина посміхається так, що видно усі зуби, а Влада поруч немає.

- А де мій брат? 

- Він поруч зі мною, але я зробила його невидимим. Цього в нас ще не вчили, але мене навчила одна четвертокурсниця ще на початку першого семестру.

Сніжана змахнула тричі правою рукою і двічі лівою, потім накреслила в повітрі силует людини і Влад з'явився перед нами. 

- А чому ти раніше не розповідала про те, що умієш  робити людей невидимими? - запитала Уляна. 

- А чому ти це за допомогою своїх здібностей не побачила?

- Ти забула, що ясновидець не має права заглядати в майбутнє рідних?

- Та я пожартувала, ходімо уже, я хочу відпочити з дороги.

Отак ми ішли, жартуючи й сміючися, біля двору Уляни попрощалися, вони із Сніжаною зайшли у двір, а ми з Владом пішли додому, перед цим наша пара домовилася про зустріч назавтра, тільки удвох. Тільки перед цим зустрінемо Мілану.

Я рада, що ці канікули проведу в колі своїх друзів та родичів. Буду ще довго про них згадувати. 

Вдома я читала книги, мені дуже цікаво дізнаватися щось нове, адже людина, яка не досліджує світ по - справжньому не живе. Отже, у мене є плани на завтрашній вечір.