Читати книгу - "Мілана, Сергій Олексійович"

- А чого ти так швидко пішла? - Спитала Кароліна, коли вони усі зібралися спати.

- Вони мені не сподобалися, ті ваші нові знайомі, - сердито відповіла Юліана, та відвернулася на інший бік, вдаючи, що вона вже наче спить.

- А мені там було добре. Такі веселі. Я так давно вже не сміялася. - Зізналася Кароліна. Особисто їй було не до сну. Її усю переповняли позитивні емоції й вона дуже хотіла поділитися з подругами, усім, що відчувала у цю мить. - Так мені радісно. Так добре. Які тільки приємні люди! Дуже порядні та розумні хлопці. Я вважаю, що таких зараз мало. Мені все там сподобалося. Вони дуже хороші.

- Ти, мабуть, відразу в усіх закохалася? - Якось так ревнива спитала в неї Мілана. - Тобі усі-усі сподобались? Чи може хтось все-таки більше? - Вона цікавилась про це зі своїх особистих мотивів.

- Ой. Ти, що Міланочка. Тільки в одного.- І якби в кімнаті не було так темно, то всі побачили, як воноа дуже сильно почервоніла. - Він такий милий. Відразу я на нього увагу звернула. Ой, може й не треба про це? - Засоромилась Кароліна. - Він мені ще на світлі подобовся. Що я раніше бачила. Думаю, мабуть, такий хлопчик спокійний та добрий. І здається мені, що я не помилилися. Я зараз про Костика. Може він ще цього не розуміє, але він обов'язково буде моїм! - Вирішила Кароліна. - Він мені підходить. З нього буде слухняний хлопчик. А такого мені як раз і треба. - Сповідалася дівчина своїм подругам. - На мою думку він дуже м'який та все буде роботи, як я схочу.

- Побачимо ще. - Відповіла ій Юліана. - Вони усі спочатку хороші, а потім ти сама залишаєшся наодинці з усіма своїми проблемами. Знаю я таких. Чула різні історії.

Мілана це все чула. Вона була впевнена що то Юля каже саме про себе. І що в її житті була якось то історія. Але Юліана не стала далі про все це розповідати. І Міланпн так в цей раз і не узнала яку таку особистосту таемницю ховає її подруга.

- Там всі хороші хлопці. - Сказала Мілана. - Я вважаю, що якщо десь там у кого було, то і не треба думати, що саме так буде ще у когось. Хлопці, я вам кажу, хороші. А там вже далі буде видно. Я особисто з радістю ще раз до них приду у гості. Будемо спілкуватися.  А тобі, хто сподобався, Юля? - Несподівано спитала вона в Юліани.

- Дівчата, нумо спати, бо нам на першу пару ще йти. - Прошепотіла Юліана й усі удали наче вони сплять.

Та чесно кажучи Мілані, наприклад було зовсім не до сну. Їй теж все дуже сподобалося. Та вона звикла тримати у собі усі свої почуття та емоції. Дуже рідко бувала так, що Мілана виставляла це все на зовні. Кароліна вірно каже, до них там ставилися дуже добре. І перше враження було помилкою. Тоді вона вирішила, що з них сміються та сьогодні відразу було помітно, що на них була уся увага. А якби не прийшла Яна, то взагалі краще і бажати не треба. Вона ж бачила, як, наприклад розривався Сергій між бажанням побути з ними і Яною. Це відразу було помітно, як його тягне до них. Приємно - подумала Мілана. Їй стало смішно, як вона уявила ті моменти, коли Ромчик залицявся до Кароліни. Він був такий милий. Але Мілана вагалася. Так їй подобається Макар. Та усі інші теж класні. 

Треба ще буде завітати у гості до цих хлопців, щоб у всьому розібратися до кінця. Головне, що таких хлопців і таке до себе відношення вона особисто зустрічає вперше. З такими приємними думками Мілана нарешті й заснула. І їй приснився сон, що вона одружується з кимось та не бачить обличчя. А потім дівчина згадала, як ій завжди казала бабуся про те, що на новому місці завжди бувають сни, які потім обов'язково здійсняються. Цікове, хто він, той таемничний наречений? Мілані було приємно в цьому сні й коли з ранку вона прокинулась, то дуже якось радісно було в неї на душі. В неї потім увесь день не сходила посмішка з обличчя. Особливо, як вона згадувала цей весільний сон. І от все наче, як було насправді. Ціково, ціково, хто ж він той таемничний наречений?

А Кароліна на вихідних розповіла все своїй подрузі з району - Наташі. Звісно, хіба потім Наташа могла не поділитися цією інформацією з Людою, сусідкою Сергія. Одним словом через декілька днів хлопець був у курсі, що Кароліна закохалася у Костика. А Мілані сподобався Макар. Само собою, що Сергій про це все розповів своїм друзям, бо йому здавалося, що так буде краще. Такі гарні та чудові дівчата, думав він саме так про Мілану та Кароліну. Хай у друзів все з ними буде добре, вирішив він. Та його друзі, якось не зрозуміло для нього на це відреагували. Сергій дуже сподівався, що хлопці зрадіють та вони якось не дуже на це все звернули увагу. Чи то вони спеціально, подумав Сергій. Може соромляться та роблять вигляд, що це їм не ціково, а самі теж закохані? Хто їх там розбере, що вони про себе думають, вирішив Сергій. А може дійсно, їм Мілана та Кароліна зовсім не цікаві? Так це вони зря. Де ще вони собі знайдуть таких вихованних, приємних та чудових дівчат? 

- Особисто я б радів, коли такі класні дівчата сказали, що я їм подобаюсь. - Сказав він своїм друзям. - Та, то ваша особиста справа. Самі вирішуйте, як вам краще. Але б я на вашому місті не зволікав. Бо я вважаю, що бажаючих багато. Та вони ж чомусь вибрали саме вас. А взагалі то ваші справи. Вирішуйте самі, що вам з цим усим роботи. - І більше про це він не з ким не розмовляв.

Дівчата, коли були в нього, то обіцяли, що ще якось заїдуть у гості. Сергій думав, що це буде ввечері. Бо, якщо їм сподобалися його друзі, то вони захочуть саме їх і побачити. Та все сталося не так, як він вважав.

Не пройшла і багато часу, як Мілана та Кароліна знов завітали до нього в гості. Це було вдень.

- Ми привезли тобі те, що брали, - сказала Кароліна та протягла пакет з касетами. - Дуже дякуємо. Та вони нам більше не потрібні. Ми вже не будемо вести дискотеку.

- О! Що сталося? - Здивувався Сергій.

- Багато треба вчити в інституті. Ми усі вечора проводимо у бібліотеці, - зізналися йому Мілана.

Цікаво. Це вона зараз так шуткує, чи дійсно в бібліотеці сидять замість того, щоб гуляти? - Подумав Сергій та нічого дівчатам не сказав. А може вони дійсно вчаться з ранку до ночі, а він їх не так зрозумів.