Читати книгу - "Татусь під ялинку, Тая Смоленська, Аріна Вільде"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Матвій мовчки заводить мотор. Свою адресу мені називати не потрібно. Її, я думаю, він запам'ятав на все життя. Їдемо в гнітючій тиші. Я намагаюся зрозуміти, на краще все це чи ні. Ми вже були знайомі до цього, я можу під якимось приводом прийти в кабінет до нього. Потім зробити вигляд, що мені погано, він кинеться кликати на допомогу, а я в цей момент скопіюю файли з його комп'ютера. Але це протизаконно. Чорт. За це можуть і посадити.
- Я завтра ж проб'ю тебе. Якщо щось у твоєму резюме не збігатиметься, одразу ж звільню. Зрозуміла? - жорстко запитує він.
- Ага, - киваю.
- Добраніч, Яно. І я все ж сподіваюся, що завтра ти сама забереш свої документи і підеш із фірми. Не буду брехати, мені зовсім не хочеться бачити тебе поруч. Особливо тому, що через тебе я мало не втратив кохану людину.
Я лише невинно підтискаю губи і швидко вискакую з машини. Не дочекаєшся!
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Татусь під ялинку, Тая Смоленська, Аріна Вільде», після закриття браузера.
