Читати книгу - "Тілоохоронець Горгони, Олена Домова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
На підлогу Юля впала вже ридаючи. А потім з усіх сил відбивалася від убивці що підхопив її.
- Навіщо? Навіщо? Він нічого б мені не зробив. Він не міг образити мене. Він сам казав, що не зможе... Вбивця!
Кирієнко не слухав її завивання. Схопив і потяг з цього клятого будинку. Безпідставні звинувачення картали його гордість. Він точно знав, що такі загнані у кут щури, як Ткач, готові на всі. Вони роздеруть кожного, хто опиниться поруч, чи то друг, чи то ворог. Вони будуть рятувати власну шкуру. Тільки свою шкуру.
Але Юля не розуміла цього. Вона вважала, що той безсердечний тип щойно забрав у неї близьку людину. Вона щиро вважала, що Сашко просто потрапив у важку життєву ситуацію й трохи заплутався. Й варто було спробувати йому допомогти, щоб вирішити проблему, й все б стало як раніше.
Але тепер минуле не повернути. Ніколи.
Макс вийшов на вулицю й глибоко вдихнув свіже прохолодне повітря, озирнувся у пошуках швидкої допомоги. Юля в його руках більше не виривалася, вона ридма ридала в нього на плечі. Чоловік ще раз глибоко зітхнув.
"Дурненька, за ким ридаєш?"
Через кілька секунд до вух донісся звук сирени, а ще за мить з-за рогу з'явилася білобока машина. Широкими кроками Кирієнко рушив убік дороги й з радістю передав у руки ескулапів врятовану заручницю.
- Голову їй перевірте, - напучував він лікарів. - А то поводилася неадекватно, - пробурмотів уже собі під носа.
Макс вважав свою місію виконаною, тому зі спокійною душею міг більше не ходити за пані Середою всюди. Та й, відверто кажучи, спілкуватися з цією дурепою, яка не розуміє, що людина, яка приставляє тобі до голови пістолет, - ворог, не хотілося.
Він рушив до Сергія, здав амуніцію, пообіцяв найближчим часом написати звіт і поїхав додому.
На душі було поганенько. Раніше йому вже доводилося стріляти в людей, але вбивати - ніколи. Все ж таки тілоохоронець - не опер. Кирієнко не сумнівався в своїх діях і був упевнений, що якби не вистрілив він, то це зробив би Ткач...
Й тоді нікому було б волати йому в обличчя: "Вбивця!"
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тілоохоронець Горгони, Олена Домова», після закриття браузера.