Читати книгу - "Казочки гуцульські, Маїра Цибуліна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Добре, неньку, - відповів хлопчик, утираючи сльози.
Хлопчик дуже любив свого батька і не хотів аби той помирав. Але що він міг вдіяти?
Тим часом ледар-пан продовжував знущатися зі своїх братів й старенького батька. Від важкої роботи занедужав старенький і зліг. Брати дуже засумували. Та що могли вдіяти? Стоячи над хворим батьком, один з братів сказав:
- От якби злий пан луснув од своєї злоби й пихи за те, що зробив з нашим неньо!
В той час біля дверей стояв ледар-пан і підслухав усе. Він розлютився на брата і повторив його слова, сміючись з нього:
- От якби злий пан луснув од своєї злоби й пихи! Ще чого захотів! Ади тобі дурню! - показав він братові дулю.
В ту ж мить колечко здійснило бажання ледаря і той луснув од своєї злоби й пихи. Брати дуже зраділи й перенесли батька в маєток, і стали там жити. Невдовзі й батько видужав.
А колечко знайшов хлопчик. Він сховав його в кишеню, промовляючи:
- Буде забавка для найменшого братика!
Хлопчик пішов до лісу, провідати сороку, яку він недавно знайшов у траві біля старого дуба. У неї було зламане крило, а він їй вилічив його. Птаха уже зовсім здорова була і літала, весело скрегочучи. Хлопчик сів на пеньок і гірко заплакав.
- Ненька я не зміг вилічити й він скоро помре, - бідкався він.
Хлопчик витяг з кишені колечко і став ним милуватися, аби забути про гірку долю його сім'ї, а далі взяв та й одів його на палець. Тієї ж миті колечко ожило і заговорило:
- Я - чарівне колечко! Попроси щось у мене. Всі бажання здійсню і тебе озолочу.
Як почув це хлопчик то сумно мовив:
- Навіщо мені золото, коли у мене батько при смерті. От якби ненько одужав, то міг би знову робити й ми мали б що їсти.
Тільки це сказав хлопчик, як опинився у своєму домі. Його батько одужав і грався з синочками. Як зрадів цьому хлопчик! Підбіг до батька і міцно його обійняв.
Батько хлопчика пішов працювати до братів ледаря, котрі платили йому багато грошей. І невдовзі його сім'я купила корівку і стали вони пити щодня парне молоко.
А хлопчик пішов до лісу. Знявши колечко, він подякував йому щиро за батькове одужання.
- Іди тепер по світу і поможи іншим людям.
Хлопчик поклав колечко на траву і воно покотилося по доріжці в пошуках нових пригод.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Казочки гуцульські, Маїра Цибуліна», після закриття браузера.
