Читати книгу - "День падіння з висоти., Лія Серебро"

-Ти дуже молода і життя бачила тільки зі зворотного, темного боку. Тебе треба очищати, вчити, виховувати! Оберігати... Я дбаю про тебе. Захищаю від згубного впливу цього світу...

-Вважаєш, що ізоляція врятує мене?

-Саме! Тут зі мною ти немов у Христа за пазухою! Ну поміркуй сама! Ми ж не в кам'яному столітті живемо. Ти будь-якої хвилини можеш піти звідси. Зателефонувати в поліцію, нарешті! Повідомити про те, що тебе насильно тут утримують! Правда, моя хороша?

   Він продовжував гладити мене по голові. Методично і з натиском, розплутуючи моє волосся, періодично заглядаючи мені в очі.

-Правда... Тільки до чого ти про кам'яний вік згадав? - поцікавилася я.

     Мені приємно було лежати в його обіймах. Магнетизму Олександра не було рівних. Навіть після жорстокої сексуальної гри, я не відчувала до нього неприязнь і відрази. Радше я відчувала шок і нерозуміння, чому він посмів застосувати до мене силу. Але його вмінню зализувати рани можна було тільки позаздрити. Як же переконливо він умів приспати пильність!

-Якби ти відчувала себе в небезпеці, ти б уже рятувала себе, а так твоє серце розуміє, що ти в надійних руках, а ось те нутро, те гниле нутро, пов'язане з твоїм минулим, воно чинить опір. Мозок у відповідь малює тобі небилиці. Ти намагаєшся їх пов'язати з реальністю, а виходить маячня!

   Мовчу і слухаю. Знову сеанс гіпнотерапії. Дійсно відчуваю від нього промені турботи, тепла й любові. Вони ніжно зігрівають і обволікають мене.

   Так само розмірено і спокійно він продовжив:

-Що ти відчуваєш до мене? - раптом запитав він, взявши моє обличчя в обидві долоні.

   Я спробувала уникнути зорового контакту з ним. Здавалося, що якщо я зараз подивлюся йому в очі, то мене автоматично викине з тієї блаженної млості, в яку він мене занурив.

-Я... Я... Я... Не знаю...

Мої очі забігали, і я розгубилася. Спробувала підвестися і звільнитися від його обіймів, але він продовжував утримувати мене в них.

     Незадовільно помахавши головою з боку в бік, він сказав:

-Я не міг помилитися в тобі! Не міг! Значить доведеться ще багато чого тебе навчити...