Читати книгу - "Історія одного розлучення, Ана-Марія Еріш"

Коли я летів у літаку до Нью-Йорка, то мав чіткий план як це все розповісти генералу Кліфорду. Це мало стати у звіті не просто п'яною витівкою, а хитромудрим планом з її захисту. І через те, що ми тепер знаходимося вдома, то можна просто анулювати шлюб. Нехай мене знову назвуть клоуном, але я вже звик. Так хоч мене не виженуть з роботи. Хоча, я дуже цінний співробітник. Кого вони ще відправлять на завдання, де треба бути жертвою. Головне, що ніхто не дізнався про це. Лише Марі, подруга Кари, але вона крім підколювання нічого не зробить.

Тому, план був просто ідеальний. І він би спрацював, якби в аеропорту на нас не чекали журналісти. Їх там було стільки, що на мить я навіть розгубився. Але що вони хочуть від нас? Чекати довго не довелося. Якось усі прознали, що Кара Ріддель одружилась, і це стало новиною номер один в усіх ЗМІ. Не думав, що вона настільки відома.

На дівчину одразу ж посипалися питання стосовно її одруження. А потім, помітивши мене, повторили процедуру. Невже та жінка, що нас одружувала, продала інформацію? Треба було заплатити їй, аби все лишилось в таємниці. І чому я про це не подумав?

Але найголовнішим питанням було не це. Що нам тепер робити і як це все їм пояснити? Ми домовились зустрітися ввечері та все обговорити, адже нам треба придумати спільну історію нашого одруження. І це ще були дрібниці, адже тепер я все маю пояснити батьку.

***

- Молодець Тоні. - сказав генерал, кидаючи на стіл стос журналів. - Я знав, що від тебе можна очікувати будь-чого. Але ж не настільки.

Мені не треба було навіть зазирати туди, адже я і так знав, що могло викликати в ньому таку реакцію. Стаття про одруження Кари Ріддель та наші спільні фото. От тільки, скоріш за все, преса була здивована, адже про мене немає зовсім ніякої інформації. ФБР старанно піклується про анонімність своїх співробітників. Фейкову ж історію можна створити у будь-який момент, якщо того потребують обставини. Та все ж тепер моє обличчя майорить у кількох таблоїдах як нового захоплення спадкоємиці великої імперії.

- Це все...

- Дай вгадаю. - перервав мене чоловік, сідаючи в крісло. - Частина твого геніального плану з захисту Кари Ріддель. Чи не так?

Але швидко він мене розкусив. Я весь політ придумував геніальний план, а тепер навіть і озвучити його не зможу, бо генерал все одно не повірить. А часу вигадати щось правдоподібне в мене не було. Але і розказувати правду не хотілось, адже мене може очікувати звільнення. А ця робота єдине, що в мене залишилось.

- Я не знаю, що тобі сказати. - просто відповів я.

- Як завжди. Тоні, чому в мене немає таких проблем з жодним агентом? І тепер ми маємо якось розв'язати цю проблему. - батько втомлено потер перенісся. - От в тебе є якісь ідеї?

- Ми збираємося подати заяву на розлучення. Просто, у Лас-Вегасі це зробити не вдалося. - я потиснув плечима. - Якби ти зміг домовитися, то вже завтра я був би знову вільним хлопцем, що вірний лише своїй роботі.

- Не варто так поспішати. - сказав він. - На Кару все ще ведеться полювання. А в їх будинок нам доступу немає. Вірніше, його не було до цієї ситуації.

- Тобто, ти хочеш аби я поки не розлучався чи що? - не зрозумів я.

- Так, поки ми не знайдемо, хто стоїть за цим всім. Не дивлячись на цю маленьку неприємність, Кара була в безпеці, і ти зміг захистити її. - батько уважно дивився на мене. - Я думаю, ти зможеш вмовити її поки що зачекати. Але треба щось вигадати, не говорячи правди.

- Просто прекрасно. А що якщо я не хочу. - я встав зі стільця, нахилившись ближче. - В неї такий характер, що я можу її терпіти лише тоді, коли вона п'яна.

- Так от як ви таки одружились. - посміхнувся генерал Кліфорд. - Але мене зараз це не хвилює. Ще жоден агент не підбирався так близько до родини Ріддель. Тому, вважай це своїм новим завданням. А ми забезпечимо тебе всім необхідним. Згідно з легендою ти будеш доволі успішним програмістом, що працює у федеральній програмі. До того ж, це таки твоя спеціальність, тому зможеш навіть довести.

- Тобто, я навіть не можу відмовитись?

- А коли це ти був проти нового завдання? Сприймай це так. Ми ж не просимо тебе прожити все життя поряд з Карою. - він зберігав спокій. - Як тільки зрозуміємо, хто відкрив полювання на цю родину, подасте заяву на розлучення.

- Може вона і відмовиться... - я мав саме таку надію.

- Тоді ти маєш щось вигадати. Нехай це буде частиною твого завдання. - батько посміхнувся. - А тепер йди. Доріс забезпечить тебе всім необхідним. І Тоні, я сподіваюсь, що ти не підведеш нас. Повір, це дуже важливо.

Я ж, нічого не сказавши, просто вийшов з кабінету. Прощавай моє вільне холостяцьке життя, адже я уявлення не маю наскільки може затягнутися це завдання. Вже вкотре я пожалкував про те, що тоді стільки випив. Їх же було лише двоє, і, у тверезому стані, я б з легкістю впорався з усім. Але ні, я хотів пригод. І от отримав їх. Разом з Беатріс я не раз думав про одруження, і навіть планував освідчення. Та ніколи б не подумав, що все буде так. Ще й з Карою Ріддель. Лишається лише сподіватись, що ми не вб'ємо один одного за цей час, адже тоді це стане проблемою для виконання завдання...