Читати книгу - "Стів Джобс"

Джобс і Коткі стали переконаними вегетаріанцями під час навчання на першому курсі.

— Стів захопився цим навіть більше, ніж я, - казав Коткі. - Він їв лише вівсянку.

Щотижня вони ходили на ринок, де Стів купував пачку вівсянки, якої вистачало на тиждень, і торбу іншої здорової їжі.

— Він брав пачками фініки, мигдальні горі?аі, купував багато моркви. Ми придбали соковитискач, вичавлювали морквяний сік і робили морквяні салати. Є така байка, що Стів якось став помаранчевим, бо з’їв надто багато моркви. І я вам хочу сказати, що у цьому є дещиця правди.

Друзі пригадують, що часом обличчя у Стіва й справді мало помаранчевий відтінок.

Виснажлива дієта Джобса стала ще жорсткішою, коли він прочитав книгу «Цілюща система безслизової дієти» Арнольда Ерета

- німецького фанатика здорового харчування XX століття. Він переконував, що потрібно їсти лише фрукти й овочі, які не містять крохмалю, адже це запобігає утворенню в організмі шкідливого слизу. Ерет також писав про необхідність частих очищень шляхом довгих голодувань. Для Джобса це означало одне - відмова не лише від хліба і молока, а й навіть від вівсянки. Він попереджав друзів про небезпеку слизу, яка чигає на них після поїдання улюблених булочок.

— Я захопився цією ідеєю з типовою для мене фанатичністю, -говорив він.

Якось разом із Коткі протягом тижня вони їли лише яблука, а згодом Джобс практикував ще жорсткіші голодування. Він починав із дводенних голодувань і поступово розтягував їх до тижня чи навіть більше, вживаючи лише воду та листяні овочі.

- За тиждень починаєш прекрасно почуватися, — казав він. — Енергія заощаджується на тому, що не потрібно її витрачати на споживання їжі. Я почувався чудово. Здавалося, у будь-який момент я можу піднятися і пішки дійти до Сан-Франциско.

Вегетаріанство та дзен-буддизм, медитація та спіритизм, наркотики й рок — Джобс дивовижним чином поєднував усі ці численні знакові течії тогочасних субкультур. І, хоч він не дуже показував це в Ріді, в душі він залишався комп’ютерником, що згодом винятково вплететься у суміш його інших інтересів.

Роберт Фрідленд

Якось Джобс, щоби заробити грошей, вирішив продати свою друкарську машинку IBM Selectric. Він зайшов у кімнату до студента, який пообіцяв купити її, й побачив, що той саме займається сексом зі своєю коханою. Стів поспішив вийти, але студент запропонував йому залишитися і зачекати, поки вони закінчать. «Я подумав, що це вже занадто», - пізніше згадував Джобс. Так почалася їхня дружба з Робертом Фрідлендом — одним із небагатьох людей у житті Джобса, які могли його зачарувати. Він навіть перейняв деякі риси характеру Фрідленда і протягом кількох років ставився до нього як до гуру, аж поки не розгледів у ньому шарлатана.

фрідленд був на чотири роки старший за Джобса, але все ще здобував освіту бакалавра. Син колишнього в’язня з Аушвіца, який вижив і став заможним архітектором у Чикаго, спершу вступив до Bowdoin — університету мистецтв у штаті Мен. Та на другому курсі його заарештували за зберігання 24 тисяч таблеток ЛСД, які коштували 125 тисяч доларів. У місцевій газеті надрукували його світлину - кучерявий блондин із волоссям по плечі, він усміхався на камери фотографів, коли його забирали. Йому присудили два роки у в’язниці Вірджинїї, звідки його достроково звільнили у 1972 році. Тієї ж осені він поїхав до Ріда, де відразу балотувався на президента університету, розповідаючи, що йому потрібно «очистити ім’я» від несправедливого звинувачення, яке пережив. І Фрідленд виграв студентські вибори.

Якось Фрідленд почув, що Баба Рам Дас, автор книги «Будь тут зараз», приїздить до Бостона з промовою. Які Джобс із Коткі, він дуже захоплювався східними духовними практиками. Влітку 1973 року він їздив до Індії, де зустрічався з гуру Баби Рам Даса - Німом Ка-ролі Бабою, відомого для своїх послідовників як Магараджа. Повернувшись восени того ж року, Фрідленд узяв собі духовне ім’я і розходжував усюди у сандалях та індійських Пенджабі. Він мав квартиру поза студмістечком, над гаражем, і Джобс вечорами ходив туди, щоби знайти побратима. Його зачаровувала переконаність товариша у тому, що стан просвітлення справді є і його можливо досягти.

- Він наче переключив мене на інший рівень свідомості, - казав Джобс.

Фрідленд також захоплювався Джобсом.

- Він усюди ходив босоніж, — пізніше розповідав він репортеру. — Найбільше мене вражала його сила. Якщо він чимось захоплювався, то швидко це захоплення ставало нераціонально екстремальним. Джобс відточив своє уміння мовчки витріщатися на людей і цим керував ними. Один із його коронних номерів був, коли він витріщався на людину, з якою розмовляв. Він утуплювався у вічі людини, питав щось і наче вимагав, щоби людина відповідала, не відводячи очей.

Згідно зі спогадами Коткі, деякі риси характеру — включно з тими, які простежуються у нього на протязі всієї кар’єри, - Джобс перейняв у Фрідленда.

- Фрідленд передав Стіву синдром альтернативної реальності, — говорив Коткі. - Фрідленд - це харизматичний хуліган, настільки сильний, що може керувати ситуацією. Він був непостійним, само-впевненим і мав диктаторські замашки. Стів був у захваті від цього і ставав таким самим, проводячи все більше часу з Робертом.

Джобс убирав у себе й те, як Фрідленд робив свою персону центром Усесвіту.

- Роберт був товариським, харизматичним хлопцем; справжнім продавцем, — пригадував Коткі. — Коли я познайомився зі Стівом, він був сором’язливим інтровертом, який любив триматися в тіні. Гадаю, Роберт навчив його «продавати» себе, виходити зі свого сховку, відкриватися і керувати ситуацією.

Фрідленд мав яскраву ауру.

- Його відразу всі помічали, коли він заходив до кімнати. Стів був цілковитою протилежністю, коли потрапив у Рід. Та, потоваришувавши з Робертом, він почав змінюватися.

Недільними вечорами Джобс і Фрідленд ходили до храму Харе Крішна на заході Портленда. Часто брали з собою Коткі та Голмс. Там вони виспівували пісні й танцювали.

- Ми впадали у несамовитий екстаз, — згадувала Голмс. — Роберт дурів і танцював як божевільний. Стів тримався стриманіше, йому було незручно поводитися настільки вільно.

Потім вони накладали собі повні пластикові тарілки вегетаріанської їжі.

Фрідленд був управляючим ферми з 90-гектарним яблучним садом, що розташувався за 65 кілометрів на південний захід від Портленда. Власником угідь був його дядько, ексцентричний мільйонер зі Швейцарії Марсель Мюлер. Після того як