Читати книгу - "Закохана в проблеми , Вікторія Ваширенко"

Віка (08.06)

Коли ми прокинулися, я відчула, що голова більше не обертається, і це було таким полегшенням! Денис прокинувся першим, як завжди, і вже майже приготував сніданок, коли я вийшла з кімнати.

— Який прекрасний ранок, — сказав він, подаючи мені чашку кави. — І, до речі, ти виглядаєш на 50 відсотків здоровішою, ніж учора.

— О, дякую! — засміялася я. — Але це не означає, що я готова підняти гори.

— Так, сьогодні без гор. Тільки пледи, м'які подушки та максимальний рівень комфорту. Зрозуміло?

Я кивнула, розташовуючись на дивані, і Денис поставив сніданок. Після сніданку ми вирішили прогулятися в парку, навіть якщо я була вже на 31 тижні. Він постійно турбувався, щоб я не відчувала себе втомленою, навіть коли я намагалася йому сказати, що все в порядку.

— Ти ж пам'ятаєш, що мені вже важко навіть зібратися на прогулянку, а не то що ходити на марафони, правда? — сміялася я.

— Я тебе знаю. Тому сьогодні будемо просто сидіти на лавці і дивитися, як люди рухаються, а ти будеш в мене на руках, — посміхнувся Денис.

Ми взяли пару гарячих напоїв, сіли на лавку в парку, і розмовляли про все на світі. Я відчувала себе так легко й щасливо, що навіть не помічала, як час летить. Денис був весь у гуморі й намагався змусити мене сміятися, кажучи, що я виглядаю як «мамочка-робот» через свій стиль одягу.

— Ну, я не можу сказати, що це супер модно, але комфорт — понад усе! — сміялася я, показуючи на свої спортивні штани і великий светр.

— Що це? Новий стиль "пузо-і-комфорт"? — підсміювався він.

— Абсолютно! — відповіла я.

---

Віка (09.06)

Цей день був ще більш розслабленим. Ми прокинулися пізно, і Денис вирішив, що сьогоднішній день буде повністю для нас двох. Він спланував весь день як ідеальний відпочинок для мене.

— Так, ми будемо просто розслаблятися і насолоджуватися цим, — сказав він, подаючи мені сніданок у ліжко. — І ще я купив твої улюблені цукерки, щоб доповнити твоє відчуття щастя.

— О, ти знаєш, як розвеселити людину, — усміхнулася я, приймаючи сніданок.

Ми провели день, займаючись безтурботними речами — дивилися фільми, сміялися з кумедних відео на YouTube, і я навіть дала Денису зробити масаж моїх ніг, що стало частиною його «щасливого плану» для мене.

— Я думаю, що ти точно заслуговуєш на медаль за терпіння, — сказала я, відчуваючи, як він масажує мої стопи.

— Може, я ще і корону куплю, — засміявся він. — І надягну її на тебе, коли ти вже зможеш піднятися з дивану.

— Ну, якщо ти ще трохи попрацюєш, я зможу повністю піднятися і танцювати на пляжі, — сміялася я.

Ці вихідні були чудові, і я відчувала себе значно краще. Денис був поруч, і навіть маленькі жарти робили день набагато легшим. Я зрозуміла, що попри всі труднощі, з ним мені дійсно пощастило.