Читати книгу - ""Каселона". Природний добір, Олена Гриб"

Корабель затрясло, хоча бортовий комп’ютер бадьоро відраховував час до початку зниження та запевняв: політ проходить нормально, умови за бортом близькі до ідеальних. Потім раптом «Зара» перервалася на пів слові, вибачилася за затримку опрацювання даних, поскаржилася на погано налаштований автопілот і ввімкнула аварійну тривогу, бо, уявіть собі, крісло пілота без пілота, пасажири в небезпечних для життя умовах, а екіпаж не відповідає загальногалактичним нормам.

– Доку, тобі треба особливе запрошення? – Атрік закинув Матісу в крісло навігатора з такою швидкістю, що вона впустила шампунь з ханаїлотісами асіанину під ноги, і натиснув кнопку безпеки. – Знаєш же, що летимо на божевільному кориті. Пора вже звикнути. «Заро»! – адресувалося комп’ютеру. – Давай ілюмінатори, бо як у труні сидимо.

«Зірниця» зловтішно відрапортувала, що стулки заїло, ремонт коштуватиме енну суму.

– Виведи на екран зовнішні камери. Та не всі одразу! Прибери зламані й ті, що барахлять. Взагалі відкинь, вони заважають. «Заро», трясця тобі! Ти їх зовсім скинула? Над портом? Не смій озвучувати розмір штрафу!

Комп’ютер послухався і вивів цифри на екран. Матіса подумки схопилася за голову, технік вилаявся ще голосніше, навіть Мак Сим Лян здивовано свиснув, сів у крісло капітана і повернувся до панелі приладів.