Читати книгу - "Чоловік з бонусом, Тая Стрельцова"

Повідомлення від сестри прийшло ще кілька годин тому, а вона дійшла до нього тільки тепер, коли вже лягла в ліжко. Спочатку вечеряли, потім спілкувались з Єгором всі разом по відеозв’язку. Так незвично бачити його з дітьми, нехай і онлайн. Якось по-новому подивилась на чоловіка, з яким хоч і не так довго, але ж і не один день перебувала у стосунках. Не такий вже він і легковажний, як виявилось.

Коли розмову з татом було завершено, перейшли до водних процедур перед сном. До речі, маленькі чоловічки вкотре здивували Ліку, коли ще вранці продемонстрували самостійність, почистивши зубки та вмившись. А ввечері її допомога знадобилась тільки тоді, коли феном волосся сушили. І жодних тобі сліз при митті голови! Шампунь, звісно, дитячий, та все ж… Ну такі вже молодці!

Щоправда, сьогодні так просто, як вчора, не заснули. Довелось почитати їм одну з привезених книг. Це були цікаві факти про автомобілі. Взагалі, всі книги і розмальовки у дітей на автомобільну тематику. Судячи з усього, ростуть маленькі автолюбителі, бо й граються машинками частіше за все. Але, на думку Ліки, ця книга хлопцям не підходяща за віком. Проте, слухали уважно. А от зрозуміли щось чи запам’ятали дізнатись не встигла — заснули. Що ж, значить, хороша книга.

Отож,  тепер Ліка належить тільки собі. Можна теж почитати перед сном чи подивитись цікаві їй як тренеру відео. Так вона планувала. Та повідомлення від сестри все змінило.

Ольга запрошувала до себе завтра. У неї знову збирались подруги, цього разу навіть у більшій кількості, ніж минулого. З деякими дівчатами вона теж товаришувала, нормально спілкувались. Хоча деяких осіб не переносила. І підозрювала, що цього разу кістки збираються їй самій перемити, бо, як з’ясувалось у розмові з Олею, минулого разу, коли з подібного дівичвечора її забирав Єгор, у вікно дивились усі. От тепер і мучаться питаннями про нього. Ольга теж розпитувала, та Ліка якщо не захоче, ніхто до її особистого життя не добереться, от і мовчала. Власне, задовольняти цікавість подруг сестри вона також не збиралась. Та й піти до сестри завтра не змогла б, якби й хотіла, в неї ж діти… І це наштовхувало на інші роздуми.

А якби це був захід, на який вона хотіла б піти? Що тоді?

Діти, навіть такі хороші, як Матвій і Мирон, все ж міняють життя дорослих. Ти ніби у якусь залежність потрапляєш, наче сам у дитинство повертаєшся, тільки тоді у батьків запитувати доводилось, чи можна кудись піти, а тепер озираєшся на дітей. Треба враховувати, чи є з ким їх лишити, чи їм буде цікаво там, куди ти збираєшся. Та навіть фільм не увімкнеш, який хочеш, бо він може бути не для дітей! Відчуття, наче зв’язана.

Як так вийшло, що Ліка, яка ніколи не бажала мати дітей, тепер під них підлаштовується? Та ще й не під своїх! І, як не крути, а тепер вже не зможуть вони з Єгором вдавати, що є тільки вони двоє. Що далі? Вони плануватимуть свої побачення, враховуючи інтереси і потреби Матвія і Мирона? Може ще й їх братимуть кудись з собою? Цікаво, а як часто її тепер проситиме Єгор посидіти з його дітьми? І як відмовитись, не образивши його? Та й малюки ж непогані…

Але й свою незалежність, своє життя втрачати не хочеться.