Читати книгу - "Невідома планета, Олександр Кваченко"

Прокинувшись, я одягнувся в скафандр і перекусив у їдальні, їжа набридла, але інших можливостей отримати харчування зараз не було. Цікаво, а м'ясо тварин, що нападали на базу їстівне, потрібно спробувати посмажити, потрібна сковорода, сіль, спеції, олія або жир і вогонь, тепер мій пункт пошуку необхідних предметів, поповнився ще кількома. Але, мабуть, тут таким і не користуються. Зібравши необхідні мені для ремонту речі, та перевіривши прикріплений на поясі голкомет, я вирушив старим маршрутом. Дійшовши до місця, де ШІ обіцяв зібрати залишки турелей, почав будівництво моделі оборонного вузла, так, як я його собі уявляв. Мені була потрібна пересувна платформа, на яку я встановлю турелі, захист з розбитих був, але цілого модуля управління не було, потрібно було зробити ручне керування.

Поколупавшись години чотири, я створив футуристичну конструкцію з турелями по боках платформи та одна по середині, так вони перекривали при стрільбі весь коридор. Поставив попереду щити та врівноваживши платформу додав сидіння та ручний пульт управління для себе. Також додав щось на кшталт клітини для оператора цього дива, щоб тварини не дісталися. Так, я став параноїком, але мені хочеться жити, а не перетворитися на шматки погризених співробітників, які я бачив у стазис капсулах. Перевірити б як стріляє, але де тут, тестер видавав усі функції турелей працюють.

— ШІ як тобі моя технологія? Потужна?

— Громіздка конструкція та мало рухлива. Підійде для роботи лише у тунелях та проти тварин. Проти розумних не годиться.

— Я проти тварин і робив.

— Внесемо деякі зміни та підправимо за допомогою технічного дроїда. Протестуємо, і буде працювати.

— Добре. - я не гадав, що видав вершину інженерної думки, але цивілізаціям, яким багато тисяч років і не таке бачили. Пустощі дикуна.

— До речі, ШІ, а м'ясо тварин їсти можна?

— Так, воно переробляється на спеціальному синтезаторі в пасту і йде з добавками в харчовий синтезатор. Мік ти їм харчуєшся.

— А заморожені туші є?

— Тільки для дослідження лишилося, по дві штуки кожного виду.

— Можна мені одну ногу, я м'яса хочу.

— Ні, після нападу візьмеш. Якщо ти цією штукою тут стрілятимеш, то залишки шматочків я морозити не буду, мені для дослідження потрібні цілі.

— Гаразд, зачекаю. - засмутився я.

Поставив конструкцію біля аномалії та пішов доробляти роботу на першому та другому рівні. Провозившись до обіду, я закінчив другий рівень, пообідавши вирішив навідатися на шостий рівень. Завтра займуся першим.

— Тех - викликав я робота техніка - я звільнився сьогодні можна піднятися на шостий рівень.

— За годину я підійду до ліфта, зустрічатиму. Ліфт по тебе приїде.

— Буду у призначений час. – відповів я.

Сказано зроблено. Збирання візка, інструменту і я готовий стою біля ліфта на четвертому поверсі, заглянув у шахту, темрява. Нескінченна порожнеча затягувала і мені здавалося, що я падаю в цю нескінченну прірву. Відірвав мене від споглядання темряви шум ліфта, що спускається. Забрався, поїхали. Попри всі мої страхи, їхав ліфт досить комфортно, плавно. Невелике додавання ваги при підйомі вгору і водночас поскрипування зчеплення з поверхнею напрямних ліфта створювали таке відчуття, ніби пливеш проти течії. Уявив себе мухою, що висить у павутині темряви на тросі, я підіймався до поверхні планети, а знизу, піді мною, було майже сто метрів порожнечі.

Попри всі звуки, мої фантазії та спосіб пересування, шостого поверху наша з дроїдом компанія досягла за кілька хвилин. На виході з ліфта мене зустрічав Тех, його фігура в масці та плащі з капюшоном, виглядала гротески у світлі мого ліхтаря.

— Вітання. Я перевірив усе поряд, поки тихо. Періоди активації аномалій на цьому поверсі у нас погано вивчені. Тому дотримуйся обережності. Відомо, що тут є дві аномалії з яких виходять аномальні тварини, я тобі скинув на нейроком їхнє розташування на карті рівня.

— Яку небезпеку несуть істоти із цих аномалій?

— Перші повільні та плюються кислотою, або нейротоксином, обов'язково активуй шолом, жертва уражається, або знерухомлюється, потім тягнеться в аномалію. Проти них добре працює голкомет.

— А друга?

— Наступна аномалія ближче до шлюзу сьомого рівня, істоти, що її населяють, дуже швидкі. Тобі не впорається, потрібна нейромережа та модернізація організму. Як варіант аномалію обнести твоїми клітинами, це їх затримуватиме. Але краще без мене туди не ходи. Були герої самі вирушали, але ніхто з них не вижив.

— Добре. Що у нас за план на рівні? Живлення як бачу тут немає.

— Живлення треба буде пізніше пустити шахтою ліфта, від нижнього реактора. Цим займуться згодом технічні дроїди. Нам треба пройти по периметру, зібрати все потрібне в кімнатах. У коридорі є залишки патрульного павукоподібного дроїда, технічного та прибиральників. Ще треба виміряти каркаси для решіток клітин навколо аномалій.

— Прийнято, звідки почнемо?

— Ти оглядаєш кімнати, я притягую дроїдів на платформу.

Попри обставини та незвичний для мене спосіб пересування, один охороняє, а інший перевіряє кімнати, першої аномалії наша процесія досягла десь за годину. Нічого цікавого не знайшли в кімнатах, звичайні побутові речі, пару зламаних скафандрів та комбінезони, тут теж хтось був. У коридорі траплялися пропалені місця і в'язка субстанція схожа на желе, що за живність таке робить, я ніколи такого не бачив. Проникли за аномалію, прохід був вузький, але прохідний. В коридорі два дроїда прибиральника відразу знайшлися, але в жахливому стані, я не впевнений, що з них можна щось використати, але забрав. За аномалією кімнати принесли більше обладнання. З цікавого було знайдено абордажний ніж, невідомі мені наукові прилади, наручні ШІ персоналу, нейрокоми, паралітичну зброю.

Коли тягнули платформу назад, а сами були навантажені як ішаки, замерехтіла аномалія. Ми буквально відійшли від неї на п'ять метрів. Зараз я вперше побачив, як вона активується, спочатку блиснула пелена мембрани, потім вона пішла хвилями. Через пару хвилин з аномалії вискочила перша істота, вона була на коротких ніжках, мені нагадала ця істота пацюка. Істота озирнулась, помітило нас, пискнуло і кинулося в атаку.