Читати книгу - "Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско"

99

Носив «ім’я кавалера де Ґріє» – тобто був лицарем Мальтійського ордену («сhevalіer» у перекладі з французької й означає «лицар»).

100

Мається на увазі Академія верхової їзди. Перша така установа була заснована у Парижі в 1594 р.; їхній розквіт припав на 70-80-ті рр. XVІІ ст., на початок XVІІІ ст. у Парижі їх лишилось лише дві. Зазвичай там давали уроки верхової їзди, танцю, фехтування, математики (у межах викладання основ фортифікації), гімнастики і малювання. В Академії готували молодих аристократів до військової служби й паралельно підвищували їхній культурний рівень.

101

Аргус – у давньогрецькій міфології багатоокий велетень; коли одна частина очей Арґуса спала, інша продовжувала стерегти. Під арґусом мається на увазі пильний сторож, часто це слово вживається іронічно.

102

Екю – основна срібна монета Франції у XVІІ – XVІІІ ст.; вартість одного срібного екю дорівнювала на час написання роману приблизно шести ліврам. До слова, лівр у Франції був основною грошовою одиницею, тому зазвичай вартість інших грошових одиниць часів Прево оцінюють по відношенню до лівра/франка.

103

Вочевидь, мається на увазі вулиця Вів’єн, де проживали великі фінансисти.

104

Лицарі Мальтійського ордену давали обітницю чоловічої цноти.

105

Цитата з праці давньоримського історіографа Тита Лівія «Історія від заснування міста» (ХХІІ, І).

106

У 4-й книзі «Енеїди» йдеться про любов Енея та цариці Карфагена Дідони. Покірний волі богів, Еней полишає Дідону заради своєї високої місії – стати засновником Рима. Дідона ж після від’їзду Енея накладає на себе руки.

107

Прелатами називають представників вищого духовенства (кардинала, архієпископа чи, як у нашому випадку, єпископа). Бенефіцій – у католицькій церкві винагорода духовній особі прибутковою посадою (або земельним наділом).

108

Августин Аврелій (354–430) – християнський богослов і письменник, який зіграв найсуттєвішу роль в оформленні догматів католицизму.

109

Богословська школа (колеж Сорбонна) – знаменита духовна академія, заснована у XVІІІ ст. Робером де Сорбонном, духівником Луї ІХ Святого, згодом злилася з богословським факультетом Паризького університету, який унаслідував назву Сорбонна; існувала до початку Французької революції. За часів Прево була впливовим, заможним і престижним навчальним закладом. У Сорбонні публічні іспити практикувалися після завершення кожного етапу навчання, не лише усього курсу. Вони були складними: студент мав захищати певне положення у дискусії з двадцятьма докторами, які змінювали один одного; нерідко випробування тривало з ранку до вечора.

110

Відкупник – особа, яка купила у держави право на збирання податків і збирала їх на власну користь; різниця між заплаченими грошима і дійсно зібраним податком становила його прибуток.

111

Французька гвардія (або, як її ще називають, королівська гвардія) – добірні військові частини, які функціонували в ролі особистої охорони короля та елітних військових формувань під час збройних конфліктів.

112

Леско пропонує де Ґріє стати учасником спілки шулерів, які координували свої дії і ділили між собою як виграші, так і програші.

113

Сад Пале-Рояля – парк, розташований у Парижі навпроти північного крила Лувру, в той час улюблене місце прогулянок світського товариства.

114

Палац, який орендував під час перебування у Франції (1712–1717) відомий історичний діяч Ференц Ракоші, князь Трансільванії; у цьому палаці був облаштований ігорний дім.

115

У той час це була тюрма-монастир, куди дворян зазвичай ув’язнювали на прохання їхніх родичів і де духовні особи їх намагалися перевиховати. Тому де Ґріє так соромиться свого перебування у цій в’язниці.

116

Аргументи де Ґріє містять алюзію на трактат «Про любовну пристрасть», автором якого вважається Б. Паскаль, видатний французький математик, літератор, філософ. Та водночас у них відлунює характерна для культури рококо переконаність у тому, що мета життя – щастя, а його дає передусім любовна насолода.

117

Янсеністи – послідовники вчення голландського богослова Янсенія (1585–1638), який виходив із того, що людина позбавлена свободи волі, без Божої благодаті не здатна сама обирати між правдою і неправдою, легко піддається спокусі.

118

20 ліврів складали за часів Прево золотий луїдор; Леско погрожує візнику двадцятьма ударами палиці, що відповідає кількості заборгованих йому ліврів/франків, які складають луїдор.

119

Кур-ля-Рен… – бульвар уздовж Сени, місце відпочинку городян.

120

Примітка перекладача: у Жака Расіна в драмі «Іфігенія» (ІІ, 5) у діалозі Іфігенії й Еріфіли в існуючих перекладах немає таких рядків, тому я дозволив собі додати слово «буцім», оскільки всі рядки є пародійними.

Жан Расін (1639–1699) – один з найвизначніших драматургів французького класицизму, автор трагедій.

121

Шатле – цю назву носили два старовинних замки – Великий і Малий Шатле (були знесені у 1769 р.), які розміщувалися, відповідно, у північній і південній частинах острова Сіте, охороняючи мости, які вели до центру Парижа. У Великому Шатле за часів дії роману розміщувалися суд і резиденція паризького прево (королівського чиновника, який виконував суддівські функції), а Малий Шатле був міською в’язницею, яка перебувала у розпорядженні прево.

122

В’язні мали право за гроші отримувати кращі умови перебування у в’язницях.

123

Гревська площа – місце публічних страт починаючи із Середніх віків і майже до середини ХІХ ст.

124

За часів Прево жителі далеких країв уявлялися Європі як істоти, позбавлені вад цивілізації.

125

Маються на увазі лібертини, аристократи, які сповідували модну у вищому світі XVІІ – XVІІІ ст. філософію лібертинажу (див. післямову).