Читати книгу - "Ореада. 2. Ароморфоз, Ігор Ітан"

   — Скільки часу за твоїми розрахунками може забрати один рейс?

   — Три місяці до бозонної зірки. Далі близько двох тижнів на її орбіті і потім ще 72 дні зворотного шляху, якщо в моїх розрахунках не буде похибок. Важливо, щоб ергосфера нас відпустила в той момент, коли бозонна зірка буде в зручному для нас місці на своїй навколосонячній орбіті.

   — Ти зможеш це точно розрахувати?

   — У нас буде можливість провести серію точних експериментів на орбіті бозонної зірки, перш ніж астероїд викличе ударну деформацію простору-часу. Ці дані і дадуть можливість внести необхідні поправки для точного розрахунку.

   — 540 мільйонів кілометрів за три місяці? Яка його швидкість?

   — Передбачена крейсерська швидкість 96 км за секунду. На орбіті бозонної зірки наша орбітальна швидкість сягне 232,5 км на секунду. Друга космічна швидкість, щоб залишити систему 329 км на секунду. З урахуванням розгону, гальмування, а також інших маневрів це потребує близько трьох місяців. Зворотний шлях буде коротшим і економічнішим, без зайвих маневрів і завдяки розгону, який ми отримаємо від бозонної зірки.

   — Скільки людей може прожити на його борту протягом двох рейсів без поповнення запасів?

   — Вісім.

   — А з дозаправкою, скільки зльотів та посадок він зможе витримати?

   — Не менше тридцяти.

   — Ти така впевнена, що зможеш купити його?

   — Це буде непросто, але я не відступлюсь. Я розглядаю кілька варіантів переговорів, щоб домовитися зі Space Age.

   — А якщо твоя теорія виявиться невірною і жодної ударної деформації простору-часу не існує?

   — Така ймовірність існує. Доведеться повернутися на Землю після докладних досліджень бозонної зірки. Ця місія не пропаде даремно.

   — Я маю подумати над твоєю пропозицією…

   Але Ноа вже знав своє рішення. І воно було пов'язане не з перспективою продовження власного життя. Це була перспектива дивовижної, захоплюючої пригоди – космічної подорожі з дослідженням екзотичної чорної дірки та шансом побачити майбутнє людства. Про це можна було лише мріяти, і упускати таку можливість, навіть якщо вона була б ще ризикованішою, він не міг собі дозволити.

•••

   Проводити Ноа та Леа в дорогу Ерік приїхав вже з Анікою та Кіаном на своєму транспорті.

   — Як здоров'я Кіана? — поцікавився Ноа, коли в аеропорту підсів разом із Леа у просторий салон їхнього мінівена та привітався.

   Кіан лежав на задньому сидінні в переносній люльці поряд з Анікою і міцно спав. Ноа затурбувався, що міг його розбудити. Ерік це помітив:

   — Можеш говорити, він не реагує на шум. — А потім відповів, — нічого страшного. Невелика подорож йому не зашкодить. Аніка дуже хотіла зустрітись з вами.

   — Звичайно, — сказала вона. — Про вас багато пишуть та кажуть. Хотіла особисто подивитися та поспілкуватися зі знаменитостями. Чи правда, що Леа збирається під вінець?

   — Це все, що пишуть про нас? — жартома спитав Ноа.

   — Маю визнати. В «Joy» це зараз найактуальніша тема, — чи то з іронією, чи то всерйоз відповіла Аніка, з цікавістю поглядаючи на Леа.

   — Це правда, — відповів замість Леа Ноа та відвів погляд у вікно салону. Леа промовчала.

   — Він вже познайомив тебе зі своїми батьками? — продовжувала цікавитись Аніка.

   — Так, з мамою, — відповіла Леа.

   — І як мама поставилася до тебе?

   — Ми дуже швидко потоваришували.

   — Справді? — Аніка не приховувала свого подиву.

   — Він має світову маму, — підтвердив Ноа. — Майбутнім невісткам буде непросто з нею конкурувати.

   — Ми не будемо конкурувати, — серйозно зауважила Леа. — У житті Ларрі ми відіграємо різні ролі.

   Ноа не втримався:

   — Не сумніваюся. Я в курсі, як ти добре освоюєш рольові ігри, — сказав він і дуже пошкодував. І хто його за язик тягнув? Йому стало соромно, але фразу назад не повернеш.

   Аніка та Ерік перезирнулись. Ерік спробував увести їх з цієї теми:

   — Цього року ми збираємось знову відвідати Лозанну з новою колекцією Ар Брют. Було б непогано нам усім зустрітися там знову.

   — Я б із задоволенням, — пожвавішав Ноа, бажаючи якнайшвидше уникнути цього незручного моменту, — але в'їзд до Швейцарії поки що для Леа небажаний. Я нерідко згадую минулу виставку, ту картину та найбільше твої страшні історії.

   — Будуть нові, — посміхнувся Ерік.

   — А як щодо старих? Залишилася ще одна, що так і залишилася нерозгаданою.

   — Лише одна? — здивувався Ерік. — І які ти вже розгадав?

   — Історію катастрофи екіпажу Space Age 4.

   — Розкажеш?

   — Якщо коротко: поглинали матерію стрейнджлети, а змінений стан свідомості та галюцинації викликали високочастотні гравітаційні хвилі, що активно генерувалися під час поглинання.