Читати книгу - "Ореада. 2. Ароморфоз, Ігор Ітан"

   — Так, я чув про розсекречені дослідження Space Age, але очевидно, багато чого ще не знаю.

   — Приїжджай у гості – розповім подробиці.

   — Обов'язково, — на обличчі у Еріка з'явилася ввічлива усмішка. — Тож яку історію ти ще не розгадав?

   — Історію дівчини, яка товаришувала з Абраксасом. Хотілося б побачити її. Це можливо?

   Посмішка на обличчі Еріка миттю розчинилася, а погляд подався убік та зосередився на якихось своїх думках:

   — В принципі, можливо, але навряд чи в цьому є потреба…

   — Чому? — Ноа уважно подивився на нього.

   — Ти справді не знаєш?

   — Не знаю чого?

   — Історія мала певну розв'язку. Причому таку, що це мало широке обговорення в наукових колах.

   — Я не в курсі.

   — Дослідженням її шизофренії зацікавилася одна дослідницька група, яка вивчала генетичну схильність до цього захворювання. Вона мала чітко виражене нетипове поєднання деяких генів, що було причиною її шизофренії. Якщо точніше, то нетиповою була одна рідкісна мутація, що була головним винуватцем її патології та одночасно чинила множинний вплив на гормональний баланс і, зокрема, на репродуктивні функції…

   — У неї народилася дівчинка? — перебив його Ноа.

   — Так.

   — Тільки не кажи, що ми зіткнулися з партеногенезом у людини!

   — Саме з ним. Ти вірно здогадався.

   — Я читала про цей випадок, — згадала Леа. — Однак із джерела не можна зрозуміти, що це була героїня твоєї розповіді.

   — Хіба таке можливо? — дивувався Ноа. — Дитина генетичний клон мами?

   — Подія дуже неабияка. Перший надійно підтверджений випадок. Її психічний стан міг виконувати роль тригера на тлі порушених регуляторних функцій репродуктивної системи організму і запускати неспецифічне мітотичне дроблення яйцеклітини після овуляції, що має відбуватися після запліднення. Присутність таких самих неспецифічних літичних ферментів призводило до того, що роздроблені гаплоїдні ядра знову зливались у диплоїдне ядро зиготи. Після цього відбувався нормальний розвиток ембріона. Подробиці ти можеш знайти на наукових ресурсах.

   — Багато жінок мріяли б про таку можливість, але за умови, що для цього потрібне лише одне просте бажання, — прокоментувала Аніка. — Бідолашна дівчинка, невже тепер вона приречена жити з такими сюрпризами?

   — Явище вдалого самозапліднення в її організмі досить рідкісне, — пояснив Ерік. — У більшості випадків яйцеклітина не може вдало злитися з іншою яйцеклітиною. Крім того, це нескладно регулювати гормональною терапію. І для чого вам жінкам партеногенез? В цьому немає нічого доброго. Ті самі генетичні проблеми, що й за інбридингу.

   — Стало б у пригоді, на крайній випадок, — засміялася Аніка.

   Ноа глянув на годинник:

   — Отже, і ця історія відкрила завісу своєї таємниці, — підбив він підсумок.

   — Це як подивитися, — Ерік не поспішав погоджуватися. — Це не скасовує всієї історії та її надзвичайної кінцівки.

   Ноа поблажливо подивився на Еріка:

   — Ну, нам час…

   Ерік та Аніка провели їх до лінії "чистої зони" аеропорту. Леа та Ноа обмінялися з ними прощальними жестами, і навіть Кіан прокинувся в колисці на руках у Еріка та супроводив їх зацікавленим поглядом.

   Залишившись удвох, Ноа винувато промовив:

   — Мені соромно, що ляпнув таку дурницю. Вибач.

   — Яку? — якось спокійно та навіть байдуже спитала Леа.

   — Сама знаєш, — Ноа уважно подивився на неї, намагаючись зрозуміти, чи справді вона не звернула увагу на ту його фразу.

   — Тобі нема чого вибачатися. Я дійсно навчилася добре грати різні ролі. Ти правий.

   — Ти ж розумієш, що сказав я це не тому… — Ноа осікся, намагаючись підібрати слова. — Гаразд, проїхали…

   — Тоді в Шаффгаузені, це було не те, що ти міг подумати. І коли я говорила про Ларрі, мала на увазі свою іншу роль…

   Ноа хотів було сказати у відповідь щось типу: "як скажеш", але натомість його вистачило лише на кілька невиразних звуків.

•••