Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

    На самій вечері ми не торкалися теми навчання і міркували в основному про культуру Співдружності. Можу відразу сказати, що їй прийняті правила і закони в Співдружності дуже не сподобалися, але вона сказала, що це не її світ і не їй про нього судити.

    З цього можна було зробити про розумність дівчини. Було помітно, що в них там також мультивидова держава, а тому різні заскоки в культурі не надто її дивували.

    Також Микіль вельми сильно зацікавили аварські казки, які я, як виявилося, знав досить непогано, а вже історії про Великого Шамана Авари і його гарем викликали непідробний інтерес.

      На її думку, в казках про Великого Шамана цілком правдоподібно розповідається про мага приблизно магістерського рівня. Тож ці історії можуть бути цілком собі й не казками, а бувальщиною.

       Уже за столом на вечері я показував голограми предметів мистецтва, які раніше зберігалися на яхті "Мгбанг Великий". Її воно відверто не вразило, а коли дізналася, що в Аварців рабовласницький лад і центральні світи взагалі нічого з цього приводу не роблять, то сказала, що політики скрізь політики. 

       Виявляється, і в них в імперії є кілька автономій, де використання рабської праці не забороняється, а навпаки навіть вітається. Тож наявності подібних державних об'єднань вона не здивувалася.

      Після культури Авар ми перейшли на взаємини статей у Співдружності. Ця тема дуже сильно зацікавила дівчину. Одразу стало зрозуміло, що в неї ще не вивітрилася різна романтична хрень із голови.

     Сам я відверто плавав у цій тематиці, але кілька відповідей дати їй зміг. Мікіль дуже зацікавили різні шлюбні звичаї на різних планетах.  Але тут я нічого сказати їй не зміг, окрім як про своє весілля з Лікою.

     Я порадив із цих питань звертатися до Ліки, оскільки сам у Співдружності живу без року тиждень. Микиль покивавши мені запропонувала йти відпочивати. Що я в принципі був не проти зробити. 

     У спальні роздягнувшись, я прийняв контрастний душ. Але навіть не дивлячись на нього я заснув, стоячи під струменями води в душовій кабінці. Лише удар головою об стінку привів мене до тями, все-таки навчання магії доволі виснажлива річ.

      На Шаррні минуло вже близько шостої години відтоді, як я покинув його. Тож я ще міг собі дозволити завалитися спати на годинку п'ять місцевих, і тільки після цього почати збиратися для повернення назад.

     Дрони, що курсують між світами, передавали повідомлення від Ліки. Як виявилося, не всіх ми змогли зачистити, і на неї сьогодні було скоєно два замахи, на жаль виконавці під час спроби вбивства загинули, і допитати їх не вийшло.

    Заснувши, я відчув дотик до свого тіла і різко смикнувшись, розплющив очі. Як виявилося це Ліка виконала свою обіцянку і прилетіла сюди для відпочинку. Задовольнивши свою хтивість, я вирушив у Шаррн, а Ліка відпочивати після насиченого робочого дня.

      Отримавши від неї звіт про виконану роботу, я почав розбиратися з планами на сьогоднішній день. Згідно з наданими даними мені сьогодні потрібно було проконтролювати закінчення вивантаження і складання заводів. А також запуск виробництва побутових дроїдів. Всі бойові дії Ліка встигла зробити ще до мене і мені залишалася лише така робота.

     Шаррн зустрів мене вперше за час як ми тут перебуваємо сильним дощем, можна сказати зливою. Зараз незважаючи на пізній вечір, можна сказати навіть ранню ніч, життя продовжувало в місті кипіти.

    Сьогодні був перший день після зняття воєнного стану і населення нашої держави цим користувалося на повну. Розважальний центр міста сяяв вогнями, які було видно незважаючи на воду, що ллється.

      Підключившись до голонету я дізнався, що в багатьох нічних клубах міста сьогодні проходили тематичні вечірки на різні тематики. Сам я до такого відпочинку ставився байдуже, але вважав за необхідне про всяк випадок посилити патрулювання патрульними дроїдами.

     Як на мене, нічні клуби були чудовим місцем для проведення теракту, а тому не буде зайвим посилення патрулювання та охорони.   Після цього я вирушив у бік космодрому, де сьогодні мали закінчити розвантаження заводів.

     Більшу частину вже не тільки спустили з транспортника, а й відвезли на місце планованих заводів і навіть розпочали монтування. Саме розвантаження закінчилося лише під ранок і, оформивши всі документи, ми розлучилися з капітаном корабля. 

      Їм належало летіти на чергове замовлення, і так через події вони збилися на добу в щільному графіку. Попри подію капітан на нас не тримав зла і навіть залишив свої контакти на випадок, якщо нам доведеться перевозити щось величезне.

      А тепер нам слід було проконтролювати роботу фахівців з розгортання подібних заводів. Вони прилетіли на Шаррн, коли я перебував в іншому світі, і одразу зайнялися своєю роботою. 

     Зависнувши в шатлі над місцем, де незабаром розташовуватимуться заводи, я м'яко кажучи офігівав.  Кількість техніки одночасно задіяна при монтуванні дроїдних заводів просто зашкалювала. Понад дві тисячі різних дроїдів і більше п'ятдесяти осіб займалися цим.

     Сам я в цій темі не особливо розбирався і мені лише доводилося дивитися на роботу цього мурашника. Хвилин за тридцять я зрозумів, що робити мені там у принципі нічого і вирушив у корпорацію Нейромережа.

      Давно пора було оновити свої бази знань, та й для Мікіль прикупити, нехай вона зараз і не зможе їх вивчати у зв'язку з відсутністю перекодувальника, але нехай краще бази будуть уже в нас.

      На вході мене зустріла симпатична дівчина з місцевих, це було видно одразу за її поведінкою та емоціями, вона дещо почервоніла, і в мій бік від неї йшла повага. 

       Чесно кажучи, і не думав, що за короткий час населення Шаррна почне поважати нас. Зазвичай для цього потрібен значно більший термін правління. Але що тут казати, подібні есоції, що йдуть у мій бік, були приємні.