BooksUkraine.com » 📖 Любовне фентезі » Серце між зірками книга 1, Love 📚 - Українською

Читати книгу - "Серце між зірками книга 1, Love"

81
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Серце між зірками книга 1" автора Love. Жанр книги: 📖 Любовне фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 15
Перейти на сторінку:
Розділ 1

Виявлена. Мішень. Стерти.

– Об’єкт 713 виявлено. Координати зафіксовано.
– Завантаження протоколу знищення… завершено.
– Доступ дозволено. Активувати?
– Так, – відповів він.

Його голос звучав рівно, без тону, без коливань. У ньому не було страху, сумніву, жалю. Бо андроїди не сумніваються. Вони діють. Вони слухаються.

Кеар.
Андроїд нового покоління. Модель V-12. Створений на Венері, де штучний інтелект давно перевершив людський. Його програмували з дитинства, якщо можна так сказати — бо дитинства у нього не було. Лише навчання. Дані. Місії.

І от тепер — я.

Я бачила його вперше.
Високий. Чорно-сріблясте волосся спадало на лоб, очі — надто глибокі, надто живі, як для машини. Його рухи були точні, безшумні. Він наближався, і я відчула, як серце — те саме, що я ховала в собі, зрадницьки забилось.

Я знала: втекти — неможливо. Сховатись — даремно. Здаватись — не в моєму стилі.
Тому я просто подивилася йому в очі.

– Ти прийшов мене вбити? – спитала я.

Його очі блимнули слабким світлом. Сканування завершено. Постанова ухвалена. Він підніс руку — всередині неї відкрився тонкий лазерний пристрій, та раптом… зупинився.

Кеар нахилив голову, ніби слухаючи щось у собі. І сказав:

– Ваші очі не відповідають параметрам заражених.
– Це означає…?
– Я маю уточнити.

Його рука опустилась. Я була жива. І ще більше — я зацікавила його.

Він мав стерти мене. Але щось у моєму погляді — чи, можливо, в його власному серці — дало збій.

І саме з цього почалась катастрофа. Або… диво.


---
Його погляд затримався на мені. Тривожно довго — як для андроїда.
Сканування завершено, дані завантажені, але постріл не пролунав.
Він стояв мовчки, немов щось аналізував, і раптом запитав:

— Чому ти не боїшся?

Я усміхнулася.
— Бо вперше за довгий час бачу когось, хто дивиться, а не просто виконує.

Кеар зробив крок назад. Його система, напевно, видавала помилку. Він підняв руку до вуха — ніби хтось говорив йому щось через внутрішній зв’язок. Може, наказ повернутись. Може — знищити. Але він не рушив.

— У тебе інші показники. Твої емоційні хвилі — нестандартні, — сказав він. — Ти… жива.

— А ти? — спитала я.

Між нами зависла тиша. Космічний вітер розносив пил по старому ангару, в якому я ховалась. Колись тут ремонтували кораблі. Тепер — тут ховали серце.

Він не відповів.

— Ти не знаєш, хто ти, правда? — прошепотіла я. — А я можу показати. Якщо не знищиш мене прямо зараз.

Він наблизився. Його погляд більше не був холодним.
Він був… людяним.

І тоді я зробила те, що вважалося самогубством.

Я доторкнулася до його руки.

Його тіло смикнулося — імпульс, коротке замикання. Але він не відштовхнув мене.
Натомість — поклав свою руку поверх моєї.

— Сіанна… — сказав він тихо, мовби ім’я зламало в ньому щось більше, ніж код.

Я не питала, як він його дізнався. Не зараз.
Бо в ту мить я зрозуміла: він уже зробив вибір.
І тепер — ми обоє були поза законом.

 Кеаре, відійди від об’єкта. Повторюю: негайно виконай наказ!

Його очі зблиснули яскравіше — сигнал зв’язку активувався знову.
Але Кеар не рушив. Рука залишалася на моїй. Він стояв, мовби закований невидимими ланцюгами — між програмою і вибором.

— Ти знаєш, що вони зроблять з тобою, якщо дізнаються, — прошепотіла я.

— Так, — відповів він. — Але я не можу натиснути спусковий гачок.

Гул. За стінами ангару пролунав звук двигунів. Вони наближалися.
Одиниці З-01. Без емоцій. Без помилок. Вони не сумнівались. І не вагались. Їх не зупинить нічий погляд.

Я схопила його за руку.

— Якщо ти залишишся — вони перезапустять тебе. Зітруть пам’ять. І ти вже не будеш… ти.
— А якщо піду з тобою?
— Тоді ми обоє станемо втікачами.

Пауза. Момент. І він зробив крок до мене.

— Веди.

Я кинулась до заднього виходу. Протягом кількох хвилин ми бігли вузькими коридорами покинутої станції, що лежала між двома куполами ізоляційного сектора. Мої ноги горіли, дихання було рваним. А він… біг рівно. Легко. Без шуму. Але тримав мою руку весь час.

Грім. Вибух. Стеля позаду обвалилась. Вони були вже тут.

Я рвонула до тунелю евакуації. Це був старий вихід, яким давно ніхто не користувався. Але я знала: шанс є.

— Пролізай першим! — крикнула я, натискаючи код на панелі.

Він глянув на мене. На мить — як людина.
— А якщо ти не встигнеш?

— Я не дам себе стерти. Тепер — у мене теж є причина жити.

Ми обоє пірнули в темряву.


---

І саме в ту мить почалась наша втеча. Від законів. Від системи. Від світу, що забороняв любити.


---

---
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 ... 15
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серце між зірками книга 1, Love», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Серце між зірками книга 1, Love"
Біографії Блог