BooksUkraine.com » 📖 Детектив » 2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta 📚 - Українською

Читати книгу - "2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta"

54
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "2. Прокляття Старого Млина" автора Yana Letta. Жанр книги: 📖 Детектив. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 36
Перейти на сторінку:
Розділ 1: Галя щось бачила

Після історії з викраденням Галі життя у Шпилях поступово поверталося до норми. Діти знову ганяли на велосипедах, баба Варвара сиділа на лавці й уважно спостерігала за всіма, а дід Петро щоранку підгодовував своїх курей і розповідав їм новини, які чув від сусідів.

Але Максим відчував, що щось не так.

Він помітив це ще вчора, коли проходив повз двір баби Марії.

Галя стояла біля паркану й дивилася вдалечінь, у бік поля та старого млина.

Її великі темні очі не моргали.

Вона стояла зовсім нерухомо.

Тоді Максим подумав, що це випадковість, і не надав значення.

Але сьогодні все повторилося.

Він знову проходив повз двір, і Галя знову стояла біля паркану й дивилася в тому ж напрямку.

Не їла, не жувала, не махала хвостом.

Просто дивилася.

Максим зупинився.

Постояв кілька секунд.

Галя навіть не поворухнулася.

Хлопець обережно глянув у той бік, куди вона дивилася.

Просто поле.

Дорога.

І занедбаний млин.

Нічого особливого.

І все ж щось у цій картині його насторожувало.

У цей момент із хати вийшла баба Марія. Вона витирала руки об фартух і одразу помітила Максима.

— О, Максиме, ти чого тут став?

Хлопець кивнув у бік корови.

— Вона вже другий день так стоїть.

Баба Марія важко зітхнула й підійшла ближче.

— Я сама не розумію, що з нею.

— Вона щось бачила?

— Не знаю. Але з ночі вона якась тривожна.

Максим ще раз глянув на Галю.

— З якої ночі?

— Ну, десь два дні тому.

Хлопець насторожився.

— Тієї ж ночі, коли її викрали?

Баба Марія замислилася.

— Ну так, виходить, що так.

Максим глибоко вдихнув.

— Ви впевнені, що Галя була тут, коли почався весь цей хаос?

Баба Марія почухала потилицю.

— Я точно не бачила, як вона виходила зі двору. Але ж десь її забрали.

Хлопець нахилив голову.

— А якщо вона була вже не тут?

— Тобто?

— Якщо Галя зникла раніше, ніж ми думали… можливо, вона бачила щось, що не повинна була бачити.

Баба Марія перехрестилася.

— Максиме, ти мене не лякай.

— Я не лякаю, — хлопець знову подивився в бік млина. — Але треба це перевірити.

У цей момент ззаду тихо мугикнув знайомий голос.

— І що ми тут розслідуємо на цей раз?

Максим обернувся.

Позаду стояла Соломія.

Її руде волосся було заплетене у дві коси, а в руках вона тримала свій вічний блокнот, у який записувала всі підозрілі моменти.

Максим глянув на неї й хитро усміхнувся.

— Здається, у нас знову є робота.

Соломія підняла брови.

— Тільки одна справа закінчилася, а ти вже шукаєш нову?

— Це не я шукаю. Це Галя щось бачила.

Соломія перевела погляд на корову, що продовжувала стояти нерухомо й дивитися в той самий бік.

Дівчина на мить задумалася.

А потім повільно дістала олівець і розгорнула блокнот.

— Гаразд. Записую.

Увечері вся команда зібралася під дубом.

Іван прийшов останнім, ліниво розтягнувся на траві й зітхнув.

— Ну, і що цього разу?

Максим пояснив, що він помітив у дворі баби Марії.

Іван спочатку не бачив проблеми.

— Ну, подивилася корова на млин, і що? Я теж можу постояти й подивитися.

Тимко засміявся.

— Ну так, але ти ж не стоїш нерухомо дві доби?

— Якщо мені дуже ліньки, то можу.

Максим похитав головою.

— Вона боїться чогось.

Соломія відкрила блокнот і перечитала записане.

— Дід Петро казав, що чув якісь дивні звуки тієї ночі.

Іван махнув рукою.

— Дід Петро кожної ночі щось чує.

Максим проігнорував його.

— Ми всі думали, що Галя була у дворі, коли її викрали.

— Ну так.

— Але якщо вона насправді була не там?

Іван нарешті припіднявся на лікті.

— Тобто ти хочеш сказати, що її вкрали… не з подвір’я?

— Саме так.

Тимко почухав голову.

— Тоді звідки?

Максим нахмурився.

— Якщо вона була десь у полі, то, можливо…

Соломія підняла очі.

— Вона бачила, хто це зробив.

Запала тиша.

Навіть Іван перестав бурчати.

Максим кивнув.

— Галя щось бачила.

Соломія підперла підборіддя рукою.

— Якщо вона була не у дворі, значить, її викрали раніше.

— А що, якщо… — Тимко замислився. — Якщо вона бачила не тільки тих, хто її забрав, а ще когось?

Іван широко розплющив очі.

— Що, якщо там було щось страшніше?

Максим мовчки глянув у бік млина.

Його темний силует виднівся на горизонті, з похиленими крилами, що давно вже не оберталися.

Галя боялася не просто так.

І вона не просто так стояла біля паркану дві доби.

Вона боялася чогось там.

— Завтра вранці ми йдемо перевіряти млин, — сказав Максим.

Іван застогнав.

— Ой, все. Я вже знаю, що нічого доброго з цього не буде.

Тимко кивнув.

— Але ми все одно підемо.

Соломія закрила блокнот.

— Звісно, що підемо.

Максим усміхнувся.

— Як завжди.

Десь позаду почувся тихий звук кроків.

Усі повернулися.

Бублик сидів під деревом, уважно спостерігаючи за ними.

Його жовті очі блищали в сутінках.

Кіт все чув.

І він знав, що ця справа буде цікавою.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 ... 36
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta"
Біографії Блог