BooksUkraine.com » 📖 Детектив » 2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta 📚 - Українською

Читати книгу - "2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta"

184
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "2. Прокляття Старого Млина" автора Yana Letta. Жанр книги: 📖 Детектив. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 36
Перейти на сторінку:
Розділ 2: Приїзд нового дільничого

Наступного ранку село вирувало.

Біля магазину зібралися всі – від баби Варвари з подругою Ганною до діда Петра, який зазвичай уникав таких зібрань, але сьогодні прийшов спеціально, щоб подивитися на нового поліцейського.

Новий дільничий мав приїхати сьогодні.

І не просто приїхати – переїхати у Шпилі назавжди.

— Сподіваюся, хоч цей буде розумніший за попереднього, — бурчав дід Петро, погладжуючи бороду.

— Та що там розумніший, аби не пив, — додала баба Варвара.

— І щоб не ганяв на машині так, що кури летять по всьому селу, — підключилася баба Марія.

— А я думаю, що цей буде ще гірший, — похмуро сказав Іван, стоячи поруч із Максимом, Соломією та Тимком.

— Чому? — запитав Тимко.

— Бо попереднього хоч не було в селі половину часу, а цей житиме тут.

Максим знизав плечима.

— Побачимо.

Раптом баба Ганна, яка стояла біля паркану, підняла руку й показала в кінець дороги.

— О! Їде!

Усі різко повернули голови.

Вулицею сунула біла поліцейська машина.

Вона їхала повільно, важливо, немов її водій хотів, щоб кожен житель села встиг запам’ятати, що тепер у Шпилях є закон.

Машина зупинилася біля магазину.

Двері гучно відчинилися.

І з салону вийшов капітан Григорій Буряк.

Це був кремезний чоловік середнього віку, з великими вусами й трохи надто тісною формою.

Його черевики блищали, ніби їх натирали годинами.

А обличчя було таким серйозним і важливим, що навіть баба Варвара не зважилася одразу прокоментувати.

Капітан Буряк обвів поглядом натовп і голосно прочистив горло.

— Так, значить! Слухайте мене уважно!

Усі замовкли.

Навіть кури в сусідньому дворі перестали кудкудакати.

Капітан Буряк крокнув уперед і суворо втупився в натовп.

— Відсьогодні порядок у Шпилях контролюю я.

Люди перезирнулися.

— Тепер тут буде дисципліна!

Дід Петро тихо хмикнув, але нічого не сказав.

— І найголовніше! — капітан різко підняв вказівний палець. — Я чув, що в цьому селі є четверо дітей, які дуже люблять лізти не у свої справи!

Максим, Соломія, Тимко й Іван відчули, як на них відразу звернули всі погляди.

Іван миттєво зробив вигляд, що його тут немає.

Капітан Буряк дивився прямо на них.

— Запам’ятайте, малявки, у цьому селі більше не буде ніяких "дитячих розслідувань"!!!

Соломія схрестила руки й нахилила голову.

— А хто розслідуватиме, як не ми?

Капітан Буряк надувся, як індик.

— А розслідуванням займатиметься поліція!

— Тобто ви? — уточнив Тимко.

— Саме так!

— А що ви вже розслідували?

Буряк почервонів, як стиглий буряк.

— Тепер я тут головний!

Іван тихо прошепотів Максиму:

— Геніальна відповідь.

Капітан ще раз прочистив горло й підняв підборіддя.

— Усі ваші ігри в детективів закінчилися.

Максим повільно всміхнувся.

— Побачимо.

Капітан Буряк знову почервонів.

— Ніяких "побачимо"! Якщо я хоч раз застану вас на місці злочину — буде розмова з батьками!

— А що в нас за злочини в Шпилях? — поцікавився Тимко.

— От! — капітан Буряк різко махнув рукою. — Бачите! Вже цікавляться, вже лізуть!

Соломія зітхнула.

— Добре, добре, не ліземо.

Капітан Буряк уважно подивився на них, ніби намагався вирішити, чи варто їх посадити під домашній арешт уже зараз.

Але потім важко видихнув і повернувся до натовпу.

— Усі все зрозуміли?

— Так, зрозуміли, — сказала баба Варвара.

— Дисципліна і порядок!

— Звісно, звісно, — кивнув дід Петро.

— Відтепер ніяких підозрілих справ!

— Та кому вони треба, ті справи, — пробурчала баба Марія.

Капітан Буряк ще раз грізно подивився на Максима, Соломію, Тимка й Івана.

А потім урочисто попрямував до своєї нової дільниці — маленького будиночка з табличкою "Поліція", який раніше був складом для зерна.

Люди почекали, поки він зайде всередину.

А потім дід Петро голосно пробурмотів:

— Ну що, даю йому тиждень.

— Я даю три дні, — додала баба Варвара.

— Я два, — сказала баба Марія.

— На що ви даєте? — запитав Іван.

— На те, поки він зрозуміє, що Шпилі — це не звичайне село, — пояснив дід Петро.

Максим і Соломія перезирнулися.

Вони вже знали, що довго цей капітан Буряк не протримається без пригод.

Але поки що було зрозуміло одне:

У них з’явився новий ворог.

Того ж вечора Бублик сидів на підвіконні Максима й уважно спостерігав, як через дорогу у своєму новому кабінеті розташовувався капітан Буряк.

Кіт повільно кліпав очима.

Капітан розкладав папери, брав у руки телефон, потім клав його, потім знову розкладав папери.

Його губи рухалися, ніби він щось бурмотів сам собі.

Бублик зітхнув.

Максим усміхнувся.

— Тобі він теж не подобається?

Бублик не відреагував.

Просто згорнувся калачиком і відвернувся хвостом.

Кіт зробив свої висновки.

І вони були не на користь Буряка.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 ... 36
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta"
Біографії Блог