Читати книгу - "Точка Хаосу 3.0, Ія Лін"

— Але ж хіба так можна? Там люди… Там багато людей! — молодший не вірив у те, що почув.

— Які самі через одну десяту оберту мають намір розпочати захоплення світу, а точніше його знищення. Прошу ознайомитись із документом версії 2.013.

Пролунало клацання і на обох екранах відкрилася раніше недоступна їм інформація. У файлі йшлося про те, що в одній з попередніх версій ця територія, позначена як Федерація, вже робила спроби підім'яти під себе все і вся. Тому в рекомендаціях щодо створення програмної оболонки версії 3.0 пропрацюванню цієї зони відводилася важлива роль.

— Ах, от чому вона залишилась не заповнена. Згадав, — видихнув хлопець, підводячись з підлоги, — це ж я стер… Весь ланцюг алгоритмів даного регіону. Наш штучний інтелект прорахував, що найбезпечніше і найменш витратно при створенні утопії зі старту перетворити цю зону на пустелю. Але я вирішив, що не слід такій території пропадати і дещо там просто підправив. В загальному…

— Нема часу на пояснення, треба терміново вирішувати проблему! Ініціюйте повне очищення Сліпої зони, — мугикнув П'ятий Творець, відхиляючись з області показу за добавкою того, що нещодавно сам скинув зі столу. На тверезу голову розбиратися з такими прорахунками нудно та геморно.

— Я маю готовий алгоритм падіння метеорита, — озвався молодий адмін.

— Чудово! — кивнув П'ятий Творець, відхиляючись в інший бік, щоб затягтись ще раз «чаєм». — Давай запускай… — скомандував на вдиху і закашлявся: — Завтра перевіримо, як спрацює.

Ось тільки їхнє «завтра» настало скоріше для них ніж для всіх, не встигли навіть охолонути після розмови. Цього разу П'ятий Творець сам набрав підлеглих. Так само: без попередження. Щоправда, їх підловити на чомусь не вийшло, обидва виявилися ще тими занудами і смиренно виконували робочі обов'язки у своїх кабінетах.

— Не спрацювало! — сказав їм майже сміючись. Поточна ситуація його забавляла.

Роль Творця виявилася надто пісною. Він спочатку думав, що зможе витворяти все, що йому заманеться, але наймач жорстоко його обдурив. Робота була просто вкрай нудною: стежити за безперебійною роботою Програмних оболонок планет Сонячної системи та забезпечувати таємність їх існування. Звісно ж, від мешканців тих самих планет. Дізнайся вони, що всі причини та наслідки чітко прописані в алгоритмах, що всі події зумовлені і як не пнися ніхто і ніколи нічого не змінить, поки це не зробить Адмін… Зазвичай за цими думками в голові Торця виникало бажання якось та повідомити своїм « підопічним» трошечки Істини і побачити на власні очі, а що ж тоді буде. Ось тільки наймач, а це не більше не менше — Творець всього всесвіту, був категорично проти. Поки що.

— Як це? — молодший підстрибнув на кріслі від несподіванки та зневіри. — Я запустив цілий цикл! Їм мало бути не до війни. Там же цілий метеоритний дощ пройшов усією їх територією!

— О, втрати були, і ще які, — П'ятий Творець задоволено закотив очі. — Але ліворуч від них дуже добросердечні сусіди, які прийняли до себе більшість біженців. От тільки ті, що залишились, чомусь собі вирішили, що раз частина переїхала, то й територія, що їх прийняла, тепер по праву належить їм. Загалом тепер війна розпочнеться ще раніше.

—Ні-ні-ні! —Це просто абсурд! — вигукнули водночас молодший і старший.

— Нічого не вдієш, ти сам залишив там Сліпу зону, ми не можемо ніяк на неї вплинути зсередини. Працюй з тим, що маєш, — знизав плечима їх керівник.

— Добре, — молодший зібрав волю в кулак і жорстко промовив: — У мене ще є алгоритм повеней!

— Запускай, але цього мало з урахуванням геології регіону. Що ще?

— Смерчі?

— Запускай! Що ще?

— Землетруси!

— Запускай… І давай мені думай, що є ще!

— Хіба новий льодовиковий період, — задумливо протягнув молодший, — я більше не знаю. У мене немає ідей, — майже заплакав.

— А що там їхній сусід, що за люди? — вирішив втрутитись старший.

— Ну, я гортав їхні меми, то гумористи ще ті, — реготав П'ятий творець, — а що? Є пропозиції?

Старший кивнув і трохи подумавши озвучив думки, що давно його мучили:

— А якщо ми розтягнемо зону покриття створеного для їх території коду на всю Сліпу зону?

— Але ж тоді програмно це стане єдиною територією, — замислився молодший, — от тільки з тої частини ми все одно не отримаємо звітів.

— Так, але в тих алгоритмах закладено довготривалий розвиток, духовне зростання, культурне оновлення. Ну буде трохи більше у цій програмі людей, то й що? Вони і так несуть свої ідеї та принципи по всьому світу. Де тільки знаходять час та нагоду. Ще ті пронири, я тобі скажу.

– А давай, запускай, — погодився П'ятий Творець. — Не спрацює, то плюнемо на все і зачекаємо на той ваш червоний дощ, нехай він тоді сам бур'янами тими займається.

Так і були запущені всі алгоритми, виправлені помилки, а винуватці нарешті пішли відпочивати.

…

Через деякий час, відведений на відновлення робочих функцій, трійця знову зібралася на відео-конференцію.

— Ну, як воно? — першим подав голос старший, бо доступу до поточного стану справ на Террі сам не мав. — Що відбувається?

— Здається, хтось зламав увесь ваш алгоритм, — П'ятий Творець уже не просто сміявся, він заливався сльозами від нестримного реготу.

— А це як? — здивувався старший.

— Немає Сліпої зони. І сусіда їх теж нема. Все тепер стало єдиним з дивною назвою «Гетьманьщина 3.0». Ті, що зверху були, до речі, теж до них за прогнозом ШІ скоро приєднуватимуться. І не лише вони, — П'ятий Творець уже відкрито затягнувся густим димом «чаю» і видихаючи прямо в голографічний екран полегшено видав: — Мені здається вони там тепер і без нас упораються. Самі.

— Що ж, добре, так і запишемо, — по-діловому пробурчав старший щось виводячи по-старому на паперовому листі ручкою: — Версія «Утопія Терра 3.0» — прототип розширення. Через три оберти запустимо на збереження. Можливо виявиться, що це наш перший успішний проект.