BooksUkraine.com » 📖 Сучасний любовний роман » Більше позитиву, Аліна Шапошник (Аліса Кін) 📚 - Українською

Читати книгу - "Більше позитиву, Аліна Шапошник (Аліса Кін)"

86
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Більше позитиву" автора Аліна Шапошник (Аліса Кін). Жанр книги: 📖 Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 37
Перейти на сторінку:
Розділ 9

Я так і продовжувала стояти, оторопівши. Що взагалі сталося? Це зі мною? Відчула себе головною героїнею свого життя, а то зазвичай більше була схожа на другорядного персонажа, якого показують в декількох епізодах, ім'я якого в середині сезону і не згадаєш, а до кінця серіалу забудеш, що такий герой був взагалі.

У мене буде побачення з Глібом-президентом, звичайно не в романтичному сенсі, але все ж. Посмішка до вух, в душі радість рветься назовні, так хочеться закричати і застрибати, так би і зробила, якби біля мене нікого не було. Гліб-скалка весь цей час спостерігав за мною з хитрою усмішкою. Дивно, що він мовчав, мабуть, щось замишляє.

 - Що це взагалі було? - я пильно дивилася на нього і легенько штовхнула його в плече.

 - Так, давай без рук, - він зробив півкроку від мене, - Не зважай. Просто вирішив допомогти.

 - Ти просто так нічого не робиш, - констатувала факт.

 - Мені цікаво, що з цього вийде, - спокійно сказав він.

 - Я ж не піддослідний кролик! - обурилася.

 - Так, я цього не говорив, - на його обличчі знову з’явилася хитра посмішка.

 - Що ти там задумав? Це якийсь експеримент? - мені здається, що моєму нерву під оком його слова теж не сподобалися. Відчула себе білкою з «Льодовикового періоду».

 - Все. Мені пора, - він відмахнувся і пішов.

Мені написала Маша: «Ти там що, з далекої галактики добираєшся? Я вже хвилин п'ятнадцять сиджу і чекаю на вас».

От халепа! Зовсім забула про зустріч з дівчатками. Помчала щодуху до аудиторії за речами.

Написала їй: «Були технічні неполадки. Мій космоліт прибуде за десять хвилин. Замов, будь ласка, латте».

Добре, що кафе знаходиться недалеко від мого університету. Я швидко туди дісталася.

У кафе зайшла Настя, зняла куртку і перше, що кинулося мені у вічі, напис на її кофті: «Без паніки! Я - Настя».

 - Привіт, дівчата! - вона аж світилася від радості і щастя.

 - Гм... Цікавий напис, - не змогла промовчати я.

 - Так, коли побачила, зрозуміла, що треба замовити і собі таку дрібницю. Може, і тобі замовити?

 - Без паніки! Я Лера. А що, нормально. Звучить.

 - Ні! Ця фраза вже зайнята. Може: «Погану людину Лерой не назвуть»?

 - Або «Лерка не солодкий пончик, щоб всім подобатися», - я сердито подивилася на Машу.

 - Ні, краще «Лера завжди права», - запропонувала варіант трохи кращий.

 - Точно не завжди! Тоді вже краще «Лера - не подарунок, Лера - сюрприз», - ми розсміялися, сьогодні Маша влучно жартувала.

 - Згодна, з усього запропонованого цей напис підходить найбільше, - Настя ствердно кивнула.

 - Та ну вас! - я відкинулася на спинку дивана.

 - Леро, а про що говорять ті хлопці за нами, а то мій рівень англійської - вмію піти не попрощавшись, - Настя перевела тему.

 - Один з них переклав іншому на англійську твій напис на худі.

 - Що правда? Круто!

 - Жартую. Вони ніяк не вирішать, що замовити: піцу або суші.

 - Розумію, це реально складний вибір.

 - Тоді, може, замовимо сьогодні і те, і те додому? - Машина ідея нам сподобалася.

 - А який привід? - все ж таки вирішила поцікавитися.

 - Обов'язково потрібен привід? Побалуємо себе просто так. Ми цього варті!

 - Так! - сказали в один голос.

* * *

Ми так і зробили. Замовили суші і піцу. Влаштували собі дівич-вечір без приводу. Хоча, можливо, все було не так просто на перший погляд.

 - Оля в чаті написала, що тебе бачили з Глібом-скалкою. Пробач, Настя.

 - Ми вчимося в одному універі. Що тут дивного? - трохи починала жаліти, що додала Олю в наш чат.

 - Ви цілувалися, - Маша занадто спокійно вимовила цю фразу, а крізь мене пройшов холодок, та так, що тепліше поки що не ставало.

- Ти цілувалася з моїм братом? Що між вами відбувається? То ти його спопелити поглядом готова, зараз цілуєшся з ним?!

 - Е... Між нами нічого немає. А ось як пояснити поцілунки не знаю.

 - Не знаєш? Я не проти ваших відносин, але ти ж його ненавидиш! - трохи емоційно відреагувала Настя.

 - Може, вже не так сильно? - Маша потримала версію Насті.

 - Так, перестаньте. Між нами нічого немає і бути не може. Давайте змінимо тему. Настя, ти розібралася зі своїми хлопцями?

 - Наші почуття з колишнім нарешті стали взаємними.

 - Що? - не зрозуміла я.

 - Мені теж стало все одно.

 - Перше кохання, в основному, це людина з набором самих мерзенних якостей. Це все відбувається для того, щоб зрозуміти яким не повинен бути твій вибір хлопця в подальшому, - Маша походила на філософа, сказала з інтонацією, виділяючи ключові словосполучення.

 - Він не був моїм першим коханням.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 19 20 21 ... 37
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Більше позитиву, Аліна Шапошник (Аліса Кін)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Більше позитиву, Аліна Шапошник (Аліса Кін)"
Біографії Блог