Читати книгу - "Академія Буцеол. Стихійниця, Птаха"

Уночі я прокинулася від мерехтіння, виявилося, що це кулі для зв'язку, я сказала спеціальні слова і побачила, що це Уляна. 

- Вибач, що зв'язуюся з тобою так пізно, але у мене було ще одне видіння: ті, хто хоче відібрати твій дар шукають, де ти живеш. Потрібно їх зупинити, адже у дирекції вони можуть дізнатися твою адресу. 

- Я зранку розповім про це тітці, дядькові та Владові.

Мені тривожно, я всередині тремчу. 

Раптом я помітила, що Уляна зблідла, з її очей потекли сльози. 

- Лілю, вони прямо зараз пробралися у кабінет Олеся Вікторовича і знайшли твою особисту справу, завтра вони будуть у нашому місті. Тобі краще кудись поїхати, може, до Сніжани або Мілани.

- Я нікуди не поїду, ми звернемося до правоохоронців і будемо чекати на них, - упевнено сказала я. 

- Будемо сподіватися, що все буде добре. Якщо будуть нові видіння, то я з тобою знову зв'яжуся.

- Добре, тоді до зв'язку. 

- Лілю! Чекай! Вони хочуть використати потужний впливач на людську свідомість для того, щоб підкорити волю людей і змусити зловити тебе, відібрати здібності, а потім наказати містянам убити тебе. Тому тікай звідси, я поїду з вами, бо під дією впливача можу видати тебе. 

- Звідки він у зловмисників? Впливач же використовують тільки правоохоронці для впливу на свідомість потенційного чи реального злочинця або якщо сумніваються у правдивості розповіді свідка. Його ж у вільного доступі немає.

- Вони або його викрали або один зі злочинців працює серед правоохоронців, чомусь мені це недоступно. Швидше б наступив ранок.

На цій тривожній ноті ми попрощалися, я до ранку більше не змогла заснути.