Читати книгу - "Закохана в проблеми , Вікторія Ваширенко"

Денис (13.10)

Денис увійшов до класу і одразу помітив, що Віка не була на своєму місці. Він кинув погляд на порожнє місце біля вікна, де вона зазвичай сиділа, і його серце стиснулося. Вона завжди була на уроках. Її не було вчора, і тепер її не було сьогодні.

"Може, пропустила через хворобу?" — подумав він, хоча ця думка не могла заспокоїти його. Він обвів очима клас, наче шукав її у всіх, але ніде її не було.

Знову відчуття того самого неприємного тривожного відчуття, яке він відчував ще кілька днів тому. Щось не так. Віка не могла просто так зникнути. Вона не була тією дівчиною, яка могла просто зникнути з без причини.

— Денисе, ти слухаєш? — почув голос вчителя, який витягнув його з думок. Він автоматично кивнув, неуважно відповідаючи на питання, але думки були далекі.

Перерва. Він спішив до класу, щоб швидше дізнатися про те, що сталося з Вікою. За всі ці дні він відчував, що вона не була такою, як раніше — замкнутою, відстороненою. Чи пов'язано це з ним? Чи з якимись іншими проблемами? Але чому вона не приходила сьогодні?

Як тільки дзвоник для перерви прозвучав, він вибіг із класу, не звертаючи уваги на погляди однокласників. Пройшов до своєї шафи й дістав телефон, намагаючись набрати Віку. Дзвінок був без відповіді.

"Що ж відбувається?" — думав Денис, коли його пальці забігали по екрану телефону, намагаючись знайти хоча б якісь новини про неї.

І тут його знову наздогнав цей відчутний холод. Щось не так. Віка не була не тільки на уроках, а й ніхто не знав, де вона. Вони не могли знайти її зв'язок. І навіть її подруга Анжела не могла відповісти на дзвінки.

— Що ти так нервуєш? — почув він знайомий голос позаду. Це була Христина, яка підходила до нього з посмішкою на обличчі. Вона виглядала впевнено, але Денис відразу відчув її присутність як загрозу.

— Христина, не зараз, — відрізав він, не звертаючи на неї увагу. Він знову спробував знайти Віку в соцмережах, намагаючись зрозуміти, де вона.

— Чому ти такий розстроєний? — запитала вона з тихим сміхом, але Денис відчував її намагання втручатись у його думки.

— Я не знаю, де Віка, — сказав він з напругою в голосі. Це була не просто паніка, це був страх, який все сильніше охоплював його.

Христина зробила кілька кроків до нього, зупинившись зовсім близько, але Денис не відчував ніякої емоції до неї. Він відчував тільки, як її присутність загороджувала йому шлях.

— Ти ще думаєш про неї? — запитала вона з серйозним виразом обличчя.

Денис подивився на неї, і все його нутро сказало йому, що Христина щось приховує.

— Це не твої справи, — відповів він, і хоча на вигляд він був спокійний, всередині його серце билося все швидше.

Христина відступила на крок, а Денис відчував, як вона намагається знайти в ньому якийсь інтерес, але він був занадто сконцентрований на іншому.

Він кинув останній погляд на телефон і зрозумів, що не знає, де Віка. Вона просто зникла, і ніщо в його світі не мало значення без неї.

Щось було дуже не так. І Денис відчував, що саме Христина — це частина того, чому Віка зникла. У нього не було доказів, але інтуїція підказувала, що щось з цією дівчиною не так.

Йому треба було знайти Віку. І він зробить усе можливе, навіть якщо для цього йому доведеться протистояти Христині.