Читати книгу - "Бог ніколи не моргає"

Облаштуйте собі кабінет. Можете спорудити хатинку на задньому подвір’ї або виділити під кабінет ціле крило в будинку. Шукайте схвалення всіх навколо. Не звертайте жодної уваги на власні переживання, вподобання і те, що вас веселить. Постійно жалійтеся, що ніхто вас не розуміє.

Завжди вимагайте аванс наперед.

Зателефонуйте до телемагазину. Розкладіть пасьянс на комп’ютері. Напишіть перелік справ і зазначте першим пунктом «Писати».

Поскаржтеся на вчителя рідної мови, який вас лякав. На професора, який ігнорував. На брата, який вкрав ваш щоденник. На сестру, яка читала ваш записник. Марнуйте час на заздрість, адже іншим письменникам усе вдається так легко.

Завжди редагуйте написане. Перевіряйте кожен абзац, щоб пересвідчитись, що дотримано всіх правил граматики й пунктуації. Постійно розповідайте про свої ідеї, аж доки вони і вам набриднуть.

Як не стати письменником? Почекайте, доки у вас з’являться діти, у них проріжуться всі зуби, закінчиться футбольний сезон, вони вступлять до університету. Дочекайтесь того часу, коли зможете виділити дві години, щоб писати.

Пождіть, доки кинете палити й випивати або знайдете потрібну випивку і нап’єтеся до чортиків. Почекайте, доки з’їдуть брати й сестри і помруть батьки. Не беріться за свій твір, доки не зустрінете кохання всього життя. А тоді почекайте, доки владнаєте всі проблеми з розлученням.

Не поспішайте, спершу треба відпочити. А коли закінчиться відпустка, відкладіть писанину аж до пенсії. Почекайте ще трохи, незабаром завітає муза. Заждіть, зараз буде натхнення.

Дочекайтеся, поки лікар скаже, що жити вам залишилося якихось півроку. А тоді упокойтесь і заберіть із собою в могилу те, що вже давно хотіли сказати.

Урок 19. Ніколи не пізно мати щасливе дитинство. Ваше друге дитинство залежить лише від вас

Перші тридцять років свого життя я ненавиділа свій день народження. Він завжди нагадував мені, що все моє життя — це величезна помилка, принаймні я так вважала. Хоч би який подарунок я отримала, він не міг достукатися до того місця в моїй душі, яке змушувало почуватися такою забутою і самотньою.

Коли коміка Джорджа Карліна спитали, скільки йому років, він відповів: «Мені один рік, два роки, три, чотири, п’ять…» — і продовжував доти, доки не назвав свій тодішній вік. Це справді так. Десь там, усередині, є всі ті роки, які ми прожили. Там є і трирічний малюк, якого вкусив собака. І шестирічна бешкетниця, яку мама загубила в супермаркеті. І десятирічна дитина, яку так лоскотали, що вона аж обпісялась. І тринадцятирічний сором’язливий підліток із ненависними прищами. І шістнадцятирічна випускниця, яку ніхто не запросив на випускний бал. І ще багато-багато інших. Усі вони живуть у нашому дорослому тілі, та варто комусь натиснути правильну кнопку, як котресь із цих дітей прокидається.

У когось було нещасливе дитинство. Хтось пережив нещасливі моменти. Але як виправити те, що сталося в дитинстві?

Подаруйте собі ще одне, цього разу щасливе. Зробіть щось приємне для дитини чи дітей, які живуть у вашій душі.

Одного разу я купила собі пінетки. У моєї мами було одинадцять дітей. У нас не збереглася жодна дитяча книжечка. Мама не ставила в музей наше перше взуття. Вона не зберігала наших дитячих речей, тому що все переходило молодшим братам і сестрам або ставало вже занадто поношеним.

У сімейному альбомі є фото перших чотирьох дітей — на всіх вони усміхаються. Це професійні знімки, з правильним м’яким освітленням. Я була п’ятою дитиною, і моїх дитячих фото в тому альбомі немає. А може, десь і є. Ось на цій випадковій фотографії дитина бавиться в манежі, а на цій — дитина в колисці, а тут — у візку. Може, це я? А може, Мері? Або Том? Тепер уже ніхто не знає. Раніше я засмучувалася через те, що мама не зберегла ніяких пам’яток із мого дитинства, нічого, що нагадувало б саме про мене. Напевне, тому я зберігаю всі речі своєї дочки — її перші кросівки, перші блакитні джинси, перший ліфчик.

Одного дня я вирішила більше не жаліти себе і створити власні пам’ятні речі. Я купила білі шовкові пінетки з перламутровими ґудзичками. Я завжди хотіла, щоб мама купила і зберегла після мене саме такі чарівні туфельки. Я навіть докупила гарненьке брязкальце і заявила, що в дитинстві воно було моїм. Може, це й виглядає дивно чи навіть по-дурному, але ці дрібнички допомогли трохи залікувати рану, зарубцювати її, щоб вона більше не відкривалась і не боліла.

Батьки подарували мені найкраще дитинство, яке тільки могли. Краще за обидва свої. Зараз, коли я вже доросла людина, вони не можуть зробити моє дитинство кращим. Це до снаги лише мені.

Саме я мушу поглянути у своє дитинство і знайти те, що приносило мені щастя. Мені слід подивитися на своє життя і знайти щастя в ньому. Мені варто зазирнути в майбутнє і зробити все, щоб воно теж було щасливим.

Тільки я можу створити диво. Можете й ви. Організуйте для себе «дитячий майданчик». Щотижня виділяйте годину, щоб просто повеселитися. Щотижня беріть на прогулянку дитину чи дітей, які живуть у вашій душі. Я запропонувала це жінкам, з якими зустрілась у монастирі, і в них з’явилося безліч ідей, якими я хочу поділитися з вами:

• Підіть до крамниці іграшок і витратьте десять доларів на якусь забавку.

• Відвідайте найближчий планетарій і загадайте бажання, коли впаде зірка.

• Створіть вулкан із харчової соди й оцту.

• Поснідайте улюбленим морозивом.

• Зіграйте в міні-гольф на вісімнадцять лунок.

• Зробіть собі канапку з крекерів, розтопленого зефіру й шоколаду.

• Спочатку з’їжте десерт.

• Пальцями розмалюйте старе простирадло.

• Подивіться мультики в піжамі.

• Візьміть напрокат комедійний серіал.

• На сніданок зробіть собі тост із корицею.

• З’їжте перед сном кукурудзяні пластівці.

• Пограйте в настільний теніс.

• Назбирайте букет кульбаб.

• Прочитайте смішні уривки з книжки на різні голоси.

• Заховайтеся під ковдру і читайте при світлі ліхтарика.

• Підіть до зоомагазину та погладьте кошенят.

• Загляньте до дитячого відділу в книгарні.

• Покатайтеся на гойдалці.

• Пробіжіться кукурудзяним полем.

• Увесь день удавайте, що ви невидимі.

• Грайте в гру, не підраховуючи очок.

• Вирушайте на «сміттєве полювання» і зберіть усе, що є в переліку.

• Купіть набір олівців на шістдесят чотири кольори і ні з ким не діліться.

• Зробіть сальто на подвір’ї.

• Улаштуйте битву зірваними травинками.

• Гуляйте під дощем без парасолі.

• Мчіть на велосипеді, не обминаючи калюж.

• Пограйте в дитячі настільні ігри.

• Пошукайте пташині гнізда.

• Прочитайте «Вінні-Пуха» і вирушайте на пошуки слонопотамів.

• Пограйте в бадмінтон на подвір’ї.

• Зробіть коктейль із ванільного морозива і газованої води.

• Узимку влаштуйте пікнік на підлозі.

• Приготуйте десерт із бананів, горіхів і морозива.

• Одягніться в щось химерне і зіграйте в крикет надворі.

• Подивіться «Мері Поппінс».

• Прогуляйте роботу.

• Нічого не робіть цілий день.

• Спостерігайте за хмарами, білочками, комашками і за листям на