Читати книгу - "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття"

Поляризація і часткова зайнятість

Іще одна нова проблема полягає в тому, що робочі місця, створювані під час чергового економічного підйому, зазвичай виявляються гіршими за ті робочі місця, які були знищені попереднім економічним спадом. У своєму дослідженні, опублікованому 2012 року, економісти Нір Джеймович і Генрі Е. Сіу проаналізували дані найостанніших економічних спадів, що сталися в Сполучених Штатах, і дійшли висновку, що робочі місця, яким майже неминуче судилося щезнути назавжди, це солідні робочі місця представників середнього класу, тоді як робочі місця, що зазвичай створюються під час економічних підйомів, зосереджуються, здебільшого, в таких низькооплачуваних секторах, як роздрібна торгівля, готельний і туристичний бізнес і приготування їжі, а також, меншою мірою, в секторі таких професій, які потребують високої кваліфікації та інтенсивної професійної підготовки [42]. Особливо актуальним цей висновок виявився для економічного підйому, який почався в 2009 році [43].

Значна частина цих новостворюваних низькооплачуваних робіт передбачали неповну зайнятість. Протягом періоду від початку Великого Спаду в грудні 2007 року й до серпня 2013 року зникли близько 5 млн робочих місць із повною зайнятістю, зате кількість робіт із частковою зайнятістю навіть виросла — приблизно на 3 млн [44]. Це збільшення робіт із частковою зайнятістю сталося винятково серед робітників, яким урі́зали кількість робочих годин, або тих, хто хотів би мати роботу з повною зайнятістю, але не зміг такої знайти.

Цю схильність економіки до знищення солідних робочих місць середнього рівня, які потребують вельми високої кваліфікації, з подальшою їхньою заміною на низькооплачувані роботи у сфері послуг і роботи, що потребують дуже високої кваліфікації та професійної підготовки й для більшості представників робочої сили є недосяжними, прозвали «поляризацією ринку праці». Професійна поляризація призвела до того, що ринок праці наразі за своєю формою нагадує викривлений пісковий годинник, де працівники, яким не вдається знайти бажаної роботи, прилаштовуються у горішньому секторі нижньої частини.

Вивченням цього феномену поляризації активно займався Девід О́та, економіст із Массачусетського технологічного інституту. В своїй роботі, опублікованій 2010 року, Девід Ота ідентифікує чотири конкретні професійні категорії середнього рівня, на які процес поляризації справив особливо згубний вплив: продавці; офісно-адміністративні працівники; працівники сектору виробництва, ремісництва й ремонту; а також механіки, конструктори і малокваліфіковані робітники. За тридцять років (від 1979 до 2009) відсоток працівників у Сполучених Штатах, зайнятих у цих чотирьох секторах, зменшився від 57,3 % до 45,7 %, а особливо прискорено процес знищення робочих місць відбувався протягом 2007–2009 років [45]. Із роботи Девіда Ота також чітко випливає, що поляризація не обмежується одними лише Сполученими Штатами; її існування було документально підтверджене в більшості країн із передовою індустріальною економікою, зокрема, в шістнадцяти країнах Європейського Союзу впродовж тринадцяти років (від 1993 до 2006) сталося значне падіння відсотка робочої сили, зайнятої в професіях середнього рівня [46].

Девід Ота робить висновок, що головними рушійними силами поляризації ринку праці є «автоматизація рутинної роботи і, почасти, міжнародна інтеграція ринку праці завдяки торгівлі й такому феномену (що виник не так вже й давно), як вивід виробництва за кордон із використанням місцевої робочої сили» [47]. У своєму найновішому дослідженні, яке висвітлює зв’язок між поляризацією та зростанням безробіття, Джеймович і Сіу зазначають, що на перший рік економічного спаду припадало аж 92 % втрачених робочих місць середнього рівня [48]. Іншими словами, поляризація — це не обов’язково щось таке, що відбувається відповідно до якогось загального таємного плану, не відбувається вона також і внаслідок поступової й безперервної еволюції. Вона, найімовірніше, є органічним процесом, що тісно переплетений із циклами ділової активності; під час спаду рутинні робо́ти знищуються економічними чинниками, та потім підприємства виявляють, що безперервно прогресивні інформаційні технології дають їм змогу успішно працювати й без потреби наново наймати звільнених робітників опісля того, як починається економічний підйом. Як влучно висловилася Христя Фріланд із агенції Reuters, «жабку середнього класу не варять на слабкому вогні; її періодично підсмажують, кидаючи на розжарений гриль» [49].

Оповідка про технології

Вельми неважко зліпити докупи гіпотетичну концепцію, яка ставить прогресивні технології — і результативну автоматизацію рутинної роботи — на передній план як найголовнішу причину появи семи вищезазначених смертельно небезпечних економічних тенденцій. Золота доба, що тривала протягом 1947–1973 років, характеризувалася істотним технологічним прогресом і активним зростанням продуктивності праці. Це було ще до ери інформаційних технологій; протягом цього періоду інновації відбувалися, головним чином, у таких галузях, як механічне, хімічне й аерокосмічне машинобудування. Візьмімо, приміром, еволюцію літаків — від машин із двигуном внутрішнього згорання для обертання пропелера й до значно надійніших і ефективніших реактивних двигунів. Цей період символізував собою те, про що йшлося в усіх тих підручниках з економіки: інновація та злет продуктивності праці підвищували вартість труда працівників і давали їм змогу добиватися підвищення заробітної плати.

У 1970-ті роки економіка зазнала величезного потрясіння, спричиненого нафтовою кризою, й увійшла в безпрецедентний період високого безробіття та ще й у поєднанні з високою інфляцією. Продуктивність праці різко впала. Процес запровадження інновацій також заступорився, бо в багатьох галузях стало дедалі важче забезпечувати безперервний технологічний прогрес. Реактивні літаки зазнали незначних змін. Так за цей період бути засновані такі компанії, як Apple і Microsoft, та все ж вагомий повноцінний вплив інформаційних технологій був іще далеко за обрієм майбутнього.

У 1980-ті роки відбулася низка нововведень, утім вони мали місце, головним чином, у секторі інформаційних технологій. Інновації такого