Читати книгу - "Максим Темний. Набуття , Костянтин Шелест"

– А дівка що?

– А що дівка? Ти хіба не знаєш, на що дівки чоловіку потрібні? – дідок захихотів... – Раз дійшла, хай йому й буде... сила в ній немаленька... не така, як у нього, вроджена сила-но... жіноча...

Заснув Макс не відразу. Розбурхувало свідомість те, що він знайшов сьогодні. «Стільки золота і коштовностей... Тепер точно можна не турбуватися про майбутнє. Треба тільки знайти надійний канал збуту. Щоб не просто як шматок золота продавати, а як історичні предмети. А зброя? Повернуся з міста – перегляну все що там є. Вогнестріл перевірити б... Стоп! Так це виходить, що весь цей час у будинку хтось жив і збирав це все. Зброя розставлена за часами своєї появи. Золото теж за епохами... Можна спробувати озадачити дівчину – нехай пошукає в інтернеті, що це за монети, яких країн і років. Він брав їх з усіх шухляд, і якщо справді все так, як він думає, то й дати появи цих монет можуть іти за зростанням. Хоча – не факт. І ще – все це збиралося роками, чи Слуга все це збирав? Він тут з’явився близько п’ятисот років тому, а селяни тільки рік. Щось там у них із цими переміщеннями бардак. А дівчина – молодець! Усе хапає на льоту. – Макс повернувся на інший бік. У кімнатці, де була Оррі, давно була тиша, він відчував, що дівчина спить. – А от він ніяк... Баня ця... перед очима пройшли кадри їхніх банних посиденьок... дівоче тіло в просвітах мокрого, сплутаного волосся... потім, як наяву, відчув дотик пружних грудей до своєї руки. От же... відьма...»