Читати книгу - "Призначена Асмодею, Іванна Желізна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я відкриваю двері зі всією силою, і мить застигає. Моє серце стиснулося до розміру маленького каменю, коли я бачу порожнє ліжко. Її немає... Ліжко бездоганно застелене, немов вона зникла, не залишивши жодного сліду.
Але це не все. На ліжку лежить гвинтівка М-16. Я знаю цю зброю. Я знаю її, бо це та сама гвинтівка, якою користувався Асмодей.
Моє дихання збивається. Мої руки тремтять, коли я підходжу ближче, дивлячись на це безмовне нагадування. Вона тут не випадково. Він був тут. Асмодей.
Тіло сковує жах. Не від думки, що Нора зникла. А від того, що Асмодей живий…
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Призначена Асмодею, Іванна Желізна», після закриття браузера.
