Читати книгу - "Крижана принцеса"

і Еріка раптом зрозуміла, що ось-ось настане черга шафи. Вона відчула, як мороз пробігає її тілом. Що робити? Єдине рішення, яке вона бачила, — протиснутися якомога далі за одяг. Їй поталанило: вона забралася у відділ із довгими пальтами й обережно протиснулася між ними в надії, що ніхто не помітить щиколоток, які стирчали з-над взуття.

На те, щоб оглянути шафу, знадобиться деякий час. Вона вдихнула затхлий запах засобу від молі й щиро сподівалася, що в темряві навколо неї не повзали ніякі комахи. Так само Еріка плекала надію, що будинком походжав не вбивця Алекс, який зараз стояв від неї на відстані простягнутої руки. «Але кому ще знадобилося б проникнути в цей будинок?» — подумала вона, хоча сама теж не мала жодного письмового дозволу сюди заходити.

Дверцята шафи відчинилися, і Еріка відчула струмінь свіжого повітря, який приємно торкнувся її шкіри. Вона затамувала подих.

Здавалося, шафа не приховувала якихось таємниць або цінностей, тож дверцята майже відразу знову зачинилися. Такий самий обшук очікував і другу шафу, і вже незабаром Еріка почула, як кроки поступово віддалялися й знову наближалися до вхідних дверей. Щойно почувши, як незнайомець вийшов із будинку, вона наважилася вилізти з шафи. Як же прекрасно дихати й не рахувати кожен вдих-видих.

Кімната мала такий самий вигляд, як і тоді, коли Еріка увійшла до неї. Як-не-як відвідувач виявився обережним у своїх пошуках і залишив усе в ідеальному стані. Еріка була майже переконана, що до будинку заходив не крадій. Вона підійшла ближче до шафи, у якій ховалася. Коли вона притулилася до задньої стінки, то відчула щось тверде. Еріка посунула одяг, що висів спереду, і за ним побачила велике полотно. Вона обережно взяла в руки картину й розвернула її. Яка невимовна краса!.. Навіть Еріка розуміла, що її намалював талановитий митець. На картині зображено оголену Александру, яка лежала на боці, поклавши голову на руку. Митець використав лише теплі кольори, які надавали обличчю Алекс спокою. Вона не розуміла, чому таку гарну картину заховано в шафі. Здавалося, Александра не соромилася показувати себе. Вона була так само досконалою, як і картина. Еріка не могла позбутися відчуття, що в ній є щось знайоме. Щось таке, що вона вже споглядала раніше. Вона знала, що ніколи не бачила саме цю картину, тож це було щось інше. У нижньому правому кутку не було підпису, а коли Еріка повернула картину, то побачила лише цифри «1999». Імовірно, рік написання. Вона обережно поклала картину на місце й зачинила дверцята.

Еріка знову окинула поглядом кімнату. Складно пояснити, але в спальні чогось бракувало, однак вона ніяк не могла зрозуміти, чого саме. Можливо, їй потім вдасться згадати. Тепер Еріка не наважувалася ні на хвилину залишатися в будинку. Вона вийшла й поклала ключ на місце. Заспокоїлася лише тоді, як сіла в автомобіль і завела двигун. Задосить емоцій на один вечір. Витриманий коньяк прожене неспокій. Як у біса їй спало на думку поїхати до будинку Алекс? За власну придуркуватість їй хотілося вдарити себе по лобі.

Коли вона повернулася до свого гаража, то побачила, що минула майже година, відколи вона поїхала. Це її здивувало. Здавалося, минула вічність.

Стокгольм привітно зустрів її чудовою погодою. Однак Еріка сиділа мов у воду опущена. Західний міст завжди був її улюбленим місцем, де вона насолоджувалася сонцем, що променилося над Ріддарф’єрден. Однак сьогодні все по-іншому. О другій годині відбудеться зустріч, і всю дорогу від Ф’єлльбакки Еріка даремно намагалася віднайти бодай якесь рішення. Маріанне дуже зрозуміло пояснила її права. На жаль, це її зовсім не втішало. Якщо ж Анна та Лукас і далі наполягатимуть на тому, щоб продати будинок, їй доведеться погодитися на це. Єдиний порятунок — заплатити їм половину від ринкової вартості. Щоправда, будинок у Ф’єлльбацці коштував купу грошви, і вона не мала ані частки такої суми. Безсумнівно, вона не залишиться без копійки в кишені, якщо вони все ж таки продадуть будинок. Її половина принесе їй, найімовірніше, декілька мільйонів, але багатство її не цікавило. Ніякі у світі гроші не могли компенсувати втрату будинку. Їй ставало зле від самої лише думки про те, що якийсь там мешканець Стокгольма, який гадає, ніби щойно куплений морський кашкет перетворить його на жителя узбережжя, знесе чудову веранду й замість неї поставить панорамне вікно. Ніхто не здатен переконати її в тому, що вона перебільшує. Еріка думала про це знову й знову.

Вона зупинилася біля адвокатського бюро на вулиці Рунеберґсґатан в Естермальмі й побачила будівлю з колонами та помпезним фасадом із суцільного мармуру. Еріка востаннє поглянула на своє відображення в дзеркалі ліфта. Стиль її одягу відповідав ситуації. Вона була в цьому бюро вперше, але відразу ж вгадала, якого адвоката приведе із собою Лукас. Він зробив жест удаваної ввічливості та сказав, що, без сумніву, вона також може прийти з адвокатом. Еріка вирішила, що приїде сама. Вона всього-на-всього не мала фінансової змоги звернутися по допомогу до адвоката.

Еріка дуже хотіла побачитися з Анною та племінниками й зайти перед зустріччю до них на фіку[3]. Попри розчарування вчинком Анни, Еріка однаково прагнула докласти максимум зусиль, аби зберегти їхні взаємини.

Здавалося, Анна не мала такого самого бажання, тому повсякчас викручувалася. Вона казала, що для неї це занадто болісно й ліпше буде, якщо вони зустрінуться в адвоката. Не встигла Еріка запропонувати зустрітися після перемовин, як Анна її випередила й попередила, що опісля вона йде в гості до подруги. Не дивина. Ясно як Божий день, що Анна уникає її. Постає запитання, чи це її власна ініціатива, чи ж Лукас не дозволяв їй зустрічатися з Ерікою, поки сам був на роботі та не мав змоги контролювати ситуацію.

Коли вона ввійшла, усі вже зібралися. Анна та Лукас із кислими мінами сканували її з голови до п’ят, поки вона з вимушеною усмішкою простягнула руку, аби привітатися з двома адвокатами Лукаса. Шурин лише неохоче кивнув їй, опісля й Анна наважилися слабко кивнути з-за його спини. Вони сіли на місця й розпочали перемовини.

Незабаром вони закінчили розмову. Адвокати сухо й діловито роз’яснили те, що Еріка вже знала: Анна та Лукас мали цілковите право на продаж будинку. Якщо Еріка має змогу виплатити їм половину ринкової вартості будинку у Ф’єлльбацці, то вона має на це право. Якщо ж вона не може або не хоче, тоді будинок виставлять на продаж, щойно оцінять його вартість.

Еріка подивилася Анні прямо у