BooksUkraine.com » Публіцистика » Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський 📚 - Українською

Читати книгу - "Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський"

197
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Похід українських армій на Київ-Одесу 1919" автора Микола Капустянський. Жанр книги: Публіцистика / Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 100
Перейти на сторінку:

Особливо сильний рубіж являє р. Буг, надто в районі Проскурова, з огляду на забагненість його берегів. Теж ріка Случ на відтинкові Староконстантинів-Базалія. Тут р.Случ тече широкою 2-3 верстві багняною долиною. Ряд висот підходить до цієї долини і утворюють по обох берегах сильні оборонні лінії.

Назагал ці ріки при операціях від Проскурова на Шепетівку творять перепони, спираючися на них можна малими силами успішно затримати наступ ворога.

В північно-західній частині цього району тече рiка Горинь з заходу на північний схід до м. Заслава, далі вона круто повертає на північ. На відтинкові на захід від Заслава р. Горинь має дуже забагнені, низькі береги, тече через ряд озер різної величини і є природнім рубежем для захисту при наступі з боку Дубно-Кременець-Острог, хоч її можна обійти з боку Шепетівки.

Шляхи.

Цей район рясний на грунтові шляхи, але має лише два шосе: Староконстантинiв і Проскурів-Волочиське.

З грунтових шляхів важливіші: Проскурів-Вінниця, Проскурів-Бердичів, Староконстантинів-Житомир, Староконстантинів-Острог і Староконстантинів-Деражня. Пересунення війська грунтовими шляхами в дощ забарливіше, ніж в південному районі.

Залюднені пункти.

Села лежать також густо, пересiчна кількість обійсть менша, аніж в районі на південь від лінiї Волочиське-Проскурів, але все ж їх доволі для розміщення війська. Збіжжя та фуражу багато, особливо в Староконстантинівському, Лятичівському і Літинському повітах.

У районі Шепетівка-Бердичів багато закладів шкіряних виробів, а в Жидів переховується чимало обмундирування.

Треба зазначити, що підчас цієї війни боротьба на фронті майже завжди точилась за населені пункти і залізничі вузли. Отже, вони набирали поважного значення.

Залізнича сітка.

Розкинення залізничих шляхів видно на схемі ч. 9. Найбільше значення мають в цьому районі три залізничі вузли: Проскурів, Шепетівка та Жмеринка.

Шепетівка давала змогу большевикам перекидати підмоги, як з Києва, так і з Полісся. Теж вони могли зосереджувати їх в районі Дубно-Рівне.

Жмеринка дає змогу зосередити резерви як з Одеського напрямку, так і з Київського. Звідси найкоротший шлях до Києва, Одеси та Могилева.

Та найбільше значення для Української Армiї в цей період мав Проскурівський вузол.

Ставлення людности цього району до нашого війська не скрізь було однакове. В тих місцевостях, де «гостювали» большевики, вони встигли обурити проти себе наше населення, і воно ставилося до українського війська доброзичливо; там же, куди большевики ще не дійшли, настрій людности був до них прихильний.

Так: в районі на захід від лінії Заслав-Чорний Острів людність була активно ворожа до українського війська, на захід від залізниці Проскурів-Кам'янець настрій був очікуючий. На схід же від залізниці Шепетівка-Проскурів-Кам'янець населення назагал було до нас прихильним, навіть, подекуди в запіллі у большевиків проти них вибухали повстання (Літин, Лятичів та ін.).

Розділ ІV
перший період Проскурівської операції (з 7.VI. по 15.VI.)

Бої 7.VІ. Сх. ч. 9.

Для ліпшого забезпечення здобутого нами рубежу з 7. червня по 10. ми провадимо дальший наступ з метою вийти на лінію В. Пузирки, Меджибіж, Деражня, Зіньків, Нова Ушиця.

Одну дивізію Волинської групи скупчуємо до резерви на р. Горинь в районі Ланівці-Ямпіль.

Большевики 7.VI. спішно звільняють Деражню й відходять майже до Жмеринки, але відсутність у нас бронепотягів (був у нас лише один, і то слабої конструкції) не дала змоги переслідувати їх поза ст. Деражню, де й спинився наш бронепртяг.

Група С.С. під Антонінами мала в зустрічних боях великий успіх.

Бої 8.VІ.

8-го червня большевики отямилися. Три їх бронепотяги сильної конструкції з пішою підмогою сміло вирушили до ст. Богданівці, загрожуючи Проскурову. На цей напрямок підійшли свіжі китайські й мадярські частини (інтернаціональні відділи) силою до 2.000 багнетів.

6-та і 8-ма Запорізькі дивізії завдають большевикам сильний удар; 6-тій дйвізії пощастило захопити бронепотяг. Ці дивізії успішно пересуваючися наперед, на 11.VI. виходять на лінію р. Буг – с. Голосків – Меджибіж; одначе ст. Деражня залишилась в руках большевиків.

Командувач Запорізькою групою тримає 7-у дивізію в своїй резерві в районі на північ від Проскурова. Запорізька Січ з боями бере Зіньків і висуває свою розвідку в напрямку на м. Бар.

П.полковник Удовиченко завдає большевикам удар за ударом і енергійно просовується в напрямку на Нову Ушицю. На фронті Волинської групи провадять большевики підсилену розвідку і там вони поодинокими відділами намацують міцність нашого фронту.

Група С.С. в наслідок безпереривних пятиденних боїв розтяглася фронтом на північний схід. Правий її фланг біля Староконстантинова (1 кінна сотня), лівий – біля р. Горинь.

10-го червня полк. Сальський з розпорядження Штадарму на допомогу Січовикам вирядив походом збірний відділ С.С. (полк. Сушко) 24 скорострілів з прикриттям.

Групування большевицьких сил та їх плани.

Большевики, не маючи змоги стримати наступ Запоріжців від Проскурова на Жмеринку, не раз ними розбиті на цьому важливому напрямку, вирішують, підтягнувши резерви, заподіяти широкий контрманевр з метою не тільки затримати успішне просування Української Армії, а й остаточно її подолати, доки вона не з'єдналася з повстанцями і не встигла, поповнившись мобілізацією, стати грізною й непереможною для них силою.

Для реалізації свого наміру зосереджують вони дві ударні групи; одну більшу, північну, в районі Заслав-Шепетівка (приблизно, 3.600 – 4.000 багнетів, 1.000 шабель, 24 гармати та два бронепотяги). Другу групу – західню, в районі Шумськ-Катербург (до 3.000 багнетів, 500 шабель і 18 гармат) з метою зробити одночасний напад з півночі й заходу на тили Запорізької групи й опанувати Проскурів. Теж своєю Жмеринською групою, підсиленою до 2.500 багнетів, наступати в напрямку на Проскурів, щоб прикувати частини Запорізької групи на цьому відтинку.

Большевицький контр-маневр на Проскурів.

Бої

1 ... 20 21 22 ... 100
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський"