Читати книгу - "Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я"

Це також працює для відчуття рівноваги. Будь-хто, хто сходив з корабля після тижневого круїзу, знає, як наші мізки адаптуються до руху: принаймні два дні ви чудуватиметеся, чому це земля хитається у вас під ногами. Відчуття болю: люди, які пережили сильний біль, виробляють здатність легше сприймати біль у майбутньому37. Відчуття часу. Час, здається, справді летить, коли вам весело, чи, радше, коли ви перебуваєте у стані «потоку»38.

Ці зміни у сприйнятті не «просто у вашій голові». Люди, яким давали ліки й говорили: «Ці ліки вас розпружать», – не лише почувалися більш розпруженими порівняно з тими, яким давали ліки, нічого не кажучи; вони ще й мали більше ліків у плазмі крові39. Контекст змінює не лише ваші суб’єктивні відчуття, він змінює хімію вашої крові.

Це діє і для сексуальних стимулів. У другому розділі я описала, як механізм подвійного контролю реагує на стимули, що є або сексуально релевантними, або загрозливими, і я розповідала, як ми вчимося, який стимул до якої категорії відносити, – пам’ятаєте щура з лимонним фетишем? Але так само як наш ментальний стан і зовнішні обставини впливають на запах сиру чи смак жиру, те, який конкретно стимул сприймається як сексуально привабливий, залежить від контексту, в якому ми його отримуємо.

Лоскіт – лише один із прикладів. Уявіть, що ви дивитесь, як ваш партнер пере. Якщо ви відчуваєте підтримку й міцний зв’язок у стосунках, спостереження за тим, як він/вона пере, може сприяти виникненню еротичних думок. Але якщо ви обурювалися, бо останнім часом назбиралося незвичайно багато білизни, споглядання цієї картини може викликати задоволення: «Нарешті!» – без сексуальних думок.

Те саме відбувається, коли щось тисне на гальмо. Наприклад, те, якою мірою задіюються сексуальні гальма від страху ІПСШ, залежить від імовірності ІПСШ і вжитих заходів щодо її попередження. Використовували презерватив? Знаєте медичну та сексуальну історію партнера? Вірите в те, що ви обоє моногамні? Менша загроза. Без презерватива? Без історії? Можливі зради? Більша загроза.

Так само і з соціальними наслідками. Потенційна загроза вашому соціальному статусу, вашій репутації чи стосункам – усе сприйматиметься як загроза залежно від того, наскільки це ймовірно й наскільки негативними будуть наслідки, якщо це станеться.

Уміння розпізнавати контексти, які підвищують сприйняття вашим мозком світу як сексуального місця, і навички максимізувати сексуальні контексти – ключ до посилення вашого сексуального задоволення. Наприкінці цього розділу ви знайдете анкету, яка допоможе вам поміркувати, які аспекти контексту впливають на ваше сприйняття відчуттів. У цьому опитуванні ви пригадаєте свої три чудові сексуальні пригоди і три не такі чудові й поміркуєте про те, що конкретно зробило ці досвіди тим, чим вони були, – які зовнішні обставини і особливості вашого внутрішнього стану. Витратьте якийсь час, щоб зробити це. Аналіз принаймні однієї дивовижної пригоди і однієї не такої дивовижної може допомогти вам зрозуміти, який контекст підвищує здатність вашого мозку сприймати світ як сексуальне місце, а який цю тенденцію знижує.

Якщо партнер ляскає вас по сідницях, коли ви зав’язуєте малюкові черевики, це дратує. Але коли партнер ляскає вас по сідницях посеред сексу, це може видатися дуже-дуже сексуальним.

Контекст спричиняє те, що відчуття, які зазвичай сприймаються як болісні, наприклад ляскання чи биття, здаються еротичними. Сексуальний «дозвіл» вимагає довіри – вимкнення вимикачів – і дає змогу вашому партнерові контролювати ситуацію. У явно еротичному, консенсусному контексті з високим рівнем довіри ваш мозок відкритий і сприйнятливий, готовий інтерпретувати усі відчуття як еротичні. А в культурі, де жінка проводить більшість часу з увімкненими гальмами, кажучи «ні», не дивно, що ми маємо фантазії про позбавлення контролю, розпруження в абсолютній довірі (вимкнені гальма) й дозвіл самим собі пережити ці відчуття.

Що є остаточним науковим свідченням влади контексту над здатністю вашого мозку сприймати відчуття? Подивіться, що стається з мозком щурів, коли ви граєте їм Іґґі Попа.

Уявіть, що ви – лабораторний пацюк у трикамерній коробці40. Дослідники безболісно імплантували у ваш мозок крихітний зонд, щоб спрямовувати прилеглі ядра, маленьку ділянку всередині мозку, робота якої – визначати, куди прямувати – «від» чи «до» чогось, що трапляється у вашому середовищі. У першій камері ви потрапляєте в середовище, до якого звикли в лабораторії, – світло увімкнене, але притлумлене. Тут дослідники стимулюють верхівку прилеглих ядер, і ви починаєте поводитися відповідно, тобто нюшкувати й досліджувати. Психолог Джон Ґоттман називає цю поведінку «Що це?»41. Допитливість.

Дослідження. Рух «до». А коли дослідники стимулюють нижню ділянку ваших прилеглих ядер, ви демонструєте поведінку уникнення «Що це за чортівня?» – тупочете лапами й відвертаєте голову. Страх. Уникнення. Рух «від».

І все нормально й очікувано від біонічного дистанційно керованого щура.

А зараз ви прямуєте до наступної камери, де світло вимкнене, тихо, спокійно й пахне домівкою. Вам тут подобається, це немов спа-салон для щурів. У цьому контексті, коли дослідники стимулюють верхню ділянку ваших прилеглих ядер, відбувається те саме – поведінка наближення. Але тут починається дещо неймовірне. Коли дослідники стимулюють нижню ділянку ваших прилеглих ядер… поведінка наближення! У безпечній розпруженій обстановці прилеглі ядра майже повністю активують мотивацію наближення!

Коли ви переходите до третьої камери, вмикається ультраяскраве світло й несподівано реве композиція Іґґі Попа. Уявіть «Lust for Life» зі звуком, гучність якого довільно змінюється, і ви навіть не можете звикнути до нього. Усе в цьому середовищі викликає у вас стрес. Ви почуваєтеся немов «ботан»-інтроверт у поганому нічному клубі. Тепер, коли дослідники стимулюють верхню ділянку ваших прилеглих ядер, це не активує цікавість чи поведінку наближення, як це відбувалось у попередніх середовищах, ні, в новому стресовому середовищі стимуляція прилеглих ядер генерує уникнення, поведінку «Що це за чортівня?».

Коли я кажу, що сприйняття відчуттів залежить від контексту, я маю це на увазі в найглибшому сенсі. Я маю на увазі, що філогенетично давні частини вашого мозку («мавпячий мозок») можуть реагувати протилежними способами – обираючи наближення чи уникання залежно від обставин, у яких вони функціонують42. У безпечній комфортній обстановці не надто важливо, де вас стимулюють, – ви активуєте наближення, зацікавлення, бажання. У стресовій, небезпечній обстановці байдуже, де вас стимулювати, – ви активуєте уникання, тривогу, страх.

«Контекст змінює те, як ваш мозок реагує на секс» – це означає не лише «набір