Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"

плавилася від неї. Міллер присів поруч із бомбами, з’їв батончик, що

дуже переконливо смакував яблуком. Джулі сиділа поруч, поклавши

невагому голову йому на плече.

Міллер за життя кілька разів загравав із вірою. Здебільшого

в молодості, коли хотілося все випробувати. І потім, коли став

старшим, мудрішим, втомленим та зруйнованим після розлучення. Він

розумів тугу за величнішим створінням, за милостивим і всеосяжним

розумом, з погляду якого дріб’язковість та зло зникали, і всі речі

бачилися такими, як мають бути. Він сам відчував таку тугу. Просто не

міг себе переконати, що це правда.

І все ж, можливо, було щось на зразок плану. Можливо, всесвіт

помістив його у потрібне місце в потрібний час, щоб він учинив щось

потрібне, на що ніхто інший не здатен. Можливо, усі біль та

страждання, що випали на його долю, усе розчарування та нищівні

роки, коли він скнів серед найгірших проявів людства, мусили

привести його сюди, цієї хвилини, коли він готовий померти, вигравши

для людства трохи часу.

«Яка симпатична думка», — прокоментувала Джулі в його голові.

— Симпатична, — зітхнувши, погодився він. При звуці його голосу

видіння зникло, як звичайна мрія наяву.

Бомби виявилися важчими, ніж він запам’ятав. За повної гравітації

не міг би їх зрушити. За третини g це виявилося важко, але можливо.

Кожен сантиметр давався йому з муками, але він вивантажив одну

з них на візок і випхав за шлюз. Ерос над ним мугикав пісеньку.

Важка робота потребувала відпочинку. Шлюз дозволяв протиснутись

або бомбі, або йому самому. Він видерся назовні, осідлав зовнішній

люк і підняв бомбу на ременях, що змайстрував із вантажних кріплень.

Витягши бомбу назовні, він мусив її прикріпити до корабля

магнітними затискачами, щоб Ерос не викинув її у безодню.

Проштовхавши бомбу на поверхню астероїда і примотавши її до

візочка, Міллер мусив пів годинки перепочити.

Зіткнень із мікрометеоритами стало більше: а отже, Ерос справді

набирав швидкість. Кожна часточка, що падала на Ерос, — як куля

з гвинтівки, здатна прошити наскрізь його самого або корабель, якщо

невдача спрямує її в потрібний бік. Але ймовірність того, що

поодинокі уламки пролетять траєкторією, яка перетнеться з крихітною

мурашиною фігуркою на поверхні астероїда, була дуже низькою.

А щойно Ерос вилетить із Пояса, обстріл припиниться. Ерос же летів

із Пояса? Міллер зрозумів, що не знає, куди Ерос прямує. Він

припустив, що до Землі. Голден зараз, певно, мусить знати.

Після роботи нили плечі, але не сильно. Він турбувався, чи не

перевантажив візок. Його колеса були сильніші за підошви магнітних

черевиків, але й вони могли не витримати. Астероїд над ним

сіпнувся — цього не було раніше і це непокоїло, але такий рух більше

не повторювався. Планшетний термінал обірвав трансляцію з Ероса, повідомляючи про вхідний виклик. Він подивився, розвів руками

і прийняв дзвінок.

— Наомі! — заговорив він швидше, ніж вона встигла. — Як ся маєш?

— Привіт...

Мовчанка затягнулася.

— Ти поговорила з Голденом?

— Так. Він досі розмірковує про способи зняти тебе з тієї штуки.

— Він добрий хлопець. Переконай його облишити цей задум. Заради

мене, гаразд?

Мовчанка тривала достатньо довго, щоб Міллеру стало ніяково.

— Що ти там робиш? — запитала вона. Наче він мав на це відповідь.

Ніби історію всього його життя можна звести до відповіді на одне

просте запитання. Він покружляв довкола значень її запитання й обрав

буквальне.

— У мене тут атомна бомба, прив’язана до вантажного візка. Я везу її

до входу і далі у станцію.

— Міллере...

— Річ у тім, що ми ставилися до Ероса, як до астероїда. Тепер усі

знають, що це трохи не так, але люди все одно якийсь час мислитимуть

за інерцією. Військові, певно, і досі думають, що це щось типу

більярдної кулі, коли насправді це пацюк.

Він говорив дуже швидко. Слова поспішали випурхнути з нього.

Якщо не робити пауз, Наомі не заговорить. Йому не доведеться

слухати, що вона хоче сказати. І їй не вдасться переконати його

зупинитися.

— Мусить бути якась структура. Двигуни там, командний центр. Що-небудь. Якщо я доставлю цю