Читати книгу - "Один постріл , Ірина Кузьменко "

— Мирославо, тобі варто повернутися на батьківщину!

— Що? — видавила смішок. — Я нікуди не повернуся!

— Де твій мобільний телефон?

Я дістала мобільний із сумки.

— Я залишу свій номер телефону й адресу.

Даніель поклав мобільний телефон на стіл. Я не витримала й запитала:

— У тебе були якісь стосунки з Веронікою?

— Якщо ти хочеш дізнатися, чи я спав із нею, то фізичних стосунків не було. Лише дружба.

Коли Даніель пішов, я ще стояла в ступорі. Лише менше ніж пів години поспілкувалася з ним, а скільки різних емоцій та почуттів викликав.

Я знову дістала щоденник Вероніки. Було дивне відчуття, що я щось пропустила, якусь деталь, таку маленьку, але досить важливу. Щоденник запхнула в сумку й вийшла на сніданок. Свіже повітря та прогулянка мені також не завадить.