Читати книгу - "Свобода"

стало просто підбігти та відібрати м’яча, якими точними стали її кидки в стрибку, і так траплялося кожної гри. Навіть коли вона грала в парі, що відбувалося все частіше й частіше, то відчувала якийсь особистий зв’язок з корзиною, завжди знала абсолютно точно, де вона зараз, і вірила в те, що є улюбленим гравцем на полі, який краще за всіх годує її, корзини, жерло. Навіть поза межами майданчика корзина існувала у зоні, яка проявлялася в уявному тиску десь над її бровами, який тривожно дрімав чи потроху розсіювався, але не зникав, що б вона не робила. Вона чудово спала тієї зими, ніколи не прокидаючись серед ночі. Навіть коли їй діставалося ліктем по голові чи коли щасливий натовп друзів по команді кидався на неї після свистка, щоб привітати, вона ледве відчувала це.

Її стосунки з Картером були частиною всього цього. Картер абсолютно не цікавився спортом і не зважав на те, що під час особливо зайнятих тижнів вона могла приділяти йому не більше декількох годин, яких іноді вистачало тільки на секс у його квартирі та повернення до кампусу. В якомусь сенсі — навіть зараз — це здається авторці ідеальними стосунками, хоча, вочевидь, вони не такі вже й ідеальні, бо можна лише уявити, скільки інших дівчат могли так само приходити до нього та займатися сексом протягом тих півроку, коли Петті вважала його своїм бойфрендом. Ті півроку були першим із двох безперечно щасливих періодів у житті Петті, коли все працювало, наче годинник. Їй подобались невиправлені Зуби Картера, його щира скромність, те, як уміло він торкався її тіла, його терплячість до неї. В нього були й серйозні якості, справді були! Коли він давав їй м’які технічні вказівки під час сексу чи ділився своєю повною відсутністю планів на майбутнє («Я можу стати хіба що тихим шантажистом»), його голос завжди був ніжним, він ніби ковтав звуки і завжди занижував свої гарні риси — бідний пригнічений Картер не думав про себе добре, не вважав себе гідним представником людської раси.

Сама Петті продовжувала думати про нього добре, надзвичайно добре, доки одної квітневої суботньої ночі вона не повернулася раніше запланованого з Чикаго, куди вони з тренером Тредвел літали на офіційний сніданок республіканського масштабу та церемонію нагородження (Петті була названа кращою в подвійному захисті). Вона хотіла зробити сюрприз Картерові на вечірці, яку він влаштовував на честь дня народження. З вулиці вона побачила ввімкнене світло в його квартирі, але довелося подзвонити чотири рази, доки з домофону не пролунав голос Елайзи:

— Петті? Хіба ти не в Чикаго?

— Повернулася раніше. Впусти мене.

Вона почула якийсь шум, потім запала тиша, така довга, що Петті подзвонила ще двічі. Врешті-решт, Елайза в пальті та кедах збігла вниз і відчинила.

— Привіт-привіт, — закричала вона, — не можу повірити, що ти приїхала!

— Чому ти відразу мене не впустила? — запитала Петті.

— Не знаю, я хотіла спуститися й побачити тебе, там наверху всі просто збожеволіли, мені здавалося, я краще спущусь, поговоримо тут, — очі в Елайзи горіли, вона дуже активно жестикулювала. — Там купа наркотиків, давай підемо ще кудись, я така рада тебе бачити, тобто привіт тобі! Як ти? Як Чикаго? Як той сніданок?

Петті насупилася:

— То ти кажеш, я не можу піднятися й побачитись зі своїм бойфрендом?

— Авжеж ні, ні, до речі — бойфренд? Серйозне слово, тобі так не здається? Він же просто Картер. Тобто, я знаю, він тобі подобається, але...

— Хто там іще?

— Ну, інші...

— Хто?

— Та ти їх не знаєш нікого, то підемо?

— Ні, ну хто там?

— Він не думав, що ти будеш раніше. Ви ж вечеряєте завтра, так?

— Я прилетіла раніше, щоб побачитися з ним.

— Господи, ти ж не закохалася в нього? Нам справді дуже потрібно поговорити про те, що ти маєш захищати себе краще, мені здавалося, що ти з ним лише заради задоволення, тобто ти ніколи не вживала саме цього слова — «бойфренд», я б знала про це, так? А якщо ти мені розповідаєш не все, я не зможу тебе захистити. Ти либонь дещо порушила правила.

— Ти також ніколи не слідувала моїм, — видала Петті.

— Це тому, присягаюсь, що це не те, що ти думаєш. Я — твоя подруга. Але там ті, хто й близько не твої друзі.

— Дівчина?

— Я її прожену. Ми позбавимося її, а потім погуляємо втрьох, — захихикала Елайза. — Він придбав дійсно-дійсно дуже сильний «кокс» на свій день народження.

— Постривай, то вас там троє? Що ж це за вечірка така?

— Він просто супер, супер, ти маєш спробувати. У тебе ж сезон уже скінчився? Ми позбавимося її, ти зможеш піднятися; ми матимемо гарну вечірку. Або можемо Піти до мене, тільки ти і я, коли зачекаєш, я заберу трохи наркотиків, підемо до мене. Ти маєш їх скуштувати! Не зрозумієш, доки не скуштуєш.

— Лишити Картера з тією дівкою та піти куштувати наркотики разом із тобою. Звучить чудово!

— Господи, Петті, пробач мені. Це справді не те, що ти думаєш. Він сказав, що в нього буде вечірка, але потім дістав «кокс», і плани трошки змінилися, а потім виявилося, що він запросив мене лише тому, що інша людина не прийшла б, коли б вони залишилися удвох.

— Ти могла піти звідти, — заперечила Петті.

— Ми вже почали, а якби ти скуштувала це, то зрозуміла б, що відірватися неможливо. Присягаюся, це — єдина причина, через яку я тут.

Та ніч не закінчилася очікуваним розривом чи принаймні охолодженням стосунків Петті з Елайзою; натомість Петті кинула Картера й попросила вибачення в Елайзи за те, що не розповіла більше про свої почуття до нього; у свою чергу Елайза попросила вибачення за те, що приділяла їй так мало уваги, й пообіцяла, що слідуватиме її правилам пильніше, а також що важких наркотиків більше не буде. Зараз авторка ясно розуміє, що Картерові було цілком достатньо для дня народження якоїсь доступної жінки та купки «коксу» на приліжковому столику як святкове частування. Але Елайза була несамовита від каяття та занепокоєння, що брехня її була дуже переконливою, а наступного ранку, до того, як Петті прокинулась і, обміркувавши все, дійшла висновку, що її так звана краща подруга щось таке робила із її так званим бойфрендом, Елайза вже